Альтернати́вна циві́льна слу́жба (АЦС) — служба, яка запроваджується замість проходження військової служби і має на меті виконання військового обов'язку перед суспільством. Існує в декількох європейських країнах.
В Україні
В контексті проходження альтернативної (невійськової) служби Конституція України, на відміну від Російської Федерації, звужує право на свободу думки, совісті і релігії, гарантоване статтею 18 Загальної декларації прав людини, статтею 9 Європейської конвенції з прав людини, статтею 18 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права до права лише на віросповідання. Ще у 2001 році, Комітет ООН з прав людини закликав уряд України «розширити в законі підстави для відмови від військової служби для поширення їх, без дискримінації, на всі релігійні вірування та інші переконання, і щоб будь-яка альтернативна служба для відмовників за ідейними міркуваннями здійснювалась без дискримінації»Комітет ООН з прав людини, Заключні висновки Комітету з прав людини: Україна (CCPR/CO/73/UKR), жовтень 2001 року — .
На території України це питання регулюється законом «Про альтернативну (невійськову) службу».
Право на альтернативну службу мають громадяни України, якщо виконання військового обов'язку суперечить їхнім релігійним переконанням. і ці громадяни належать до діючих згідно з законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю. До таких організацій належать: Адвентисти-реформісти, Адвентисти сьомого дня, Євангельські християни, Євангельські християни-баптисти, Покутники, Свідки Єгови, Харизматичні християнські церкви (та церкви, прирівняні до них згідно із зареєстрованими статутами), Християни віри євангельської (та церкви, прирівнені до них згідно із зареєстрованими статутами), Християни євангельської віри, Товариство Свідомості Крішни. Цей перелік є вичерпним. Належність до відповідної релігійної організації та істинність переконань необхідно підтвердити перед спеціальною комісією.
Альтернативну службу громадяни проходять на підприємствах, в установах, організаціях, що перебувають у державній, комунальній власності або переважна частка у статутному фонді яких є в державній або комунальній власності, діяльність яких у першу чергу пов'язана із соціальним захистом населення, охороною здоров'я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством, а також у патронажній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста України. Термін альтернативної служби у півтора раза довший від терміну військової служби.
Чисельність громадян, які були направлені на альтернативну (невійськову) службу протягом 2011—2014 років складала: 2011 рік — 499 осіб 2012 рік — 436 осіб 2013 рік — 215 осіб 2014 рік — 475 осіб.
Проходження АЦС під час мобілізації можливе, не дивлячись на те, що окремого закону чи постанови Кабінету міністрів не існує, оскільки норми Конституції України є нормами прямої дії (ч. 3 ст. 8 Конституції України) і окремого закону для застосування норм Конституції не потрібно. Але станом на 7 березня 2024 року судова практика неоднозначнаЧи дійсно існує альтернативна служба під час мобілізації? / Леонід Вікторов // Юрліга. — 2024. — 7 березня. — .
В Росії
Громадянин Російської Федерації, у разі якщо його переконанням чи віросповіданню суперечить несення військової служби, а також в інших встановлених федеральним законом випадках, має право на заміну її альтернативною цивільною службоюКонституція Російської Федерації, стаття 59, частина 3. .
На території РФ це право регулюється федеральним законом «Про альтернативну цивільну службу»Федеральний закон від 25.07.2002 № 113-ФЗ «Про альтернативну цивільну службу» .. Відповідно до статті 2 цього закону, громадянин може обрати АЦС у випадках, якщо:
Несення військової служби суперечить його переконанням чи віросповіданню. Закон не встановлює списку конфесій, представники яких мають право на АЦС. Вибрати АЦС замість військової служби вправі як віруючий, так і кожний громадянин, який підлягає призову, переконанням якого (релігійним, пацифістським, морально-етичним, філософським тощо) суперечить несення військової служби. Він належить до корінного нечисленного народу, веде традиційний спосіб життя, здійснює традиційне господарювання та займається традиційними промислами.
АЦС — звичайна трудова повинність відповідно до Трудового кодексу, але з деякими особливостями. Зокрема, альтернативнослужбовець не має права за власною ініціативою розірвати трудовий договір, брати участь у страйках, підробляти за сумісництвом в інших організаціях.
Місце проходження АЦС визначає Федеральна служба з праці та зайнятості (Роструд), керуючись переліками професій, що щорічно затверджуються, і ситуацією на ринку праціНаказ Міністерства праці та соціального захисту Російської Федерації від 20.01.2025 № 12н «Про затвердження переліку видів робіт, професій, посад, на яких можуть бути зайняті громадяни, які проходять альтернативну цивільну службу, та організацій, де передбачається проходження альтернативної цивільної служби» (зі змінами) ..
Проходження АЦС під час мобілізації можливе, не дивлячись на те, що окремого закону не існує, оскільки норми Конституції РФ є нормами прямої дії (ч. 1 ст. 15 Конституції РФ) і окремого закону для застосування норм Конституції не потрібно.
Див. також
Відмовник за ідейними міркуваннями Пацифізм Антимілітаризм Ненасильство
Примітки
Посилання
Альтернативна служба // Велика українська енциклопедія. — . Направлення на проходження альтернативної (невійськової) служби (архівна) // Гід з державних послуг / Дія.
Книги
Кравець Є. Я. Альтернативна служба // Маранов Р. В. Альтернативна служба в країнах СНД та Балтії / Р. В. Маранов. — Перм : ТОВ «Книга», 2000. — 126 с. — ISBN 5-88345-059-8. —
Наукові публікації
Альоткін Г., Адаменко В. Відмова від військової служби в перші роки Радянської влади : боротьба за відмову від військової служби та політика більшовиків по відношенню до відмовників від військової служби у 1917—1939 pp. / Герман Альоткін, Віталий Адаменко. — 2008. — Бедь В. В. Право на альтернативну службу, як складове свободи совісті: окремі аспекти / В. В. Бедь // Науковий вісник Чернівецького університету. — 2010. — Вип. 550. — С. 41—44. — Легеза Є. О. Адміністративно-правовий аспект реалізації права на альтернативну (невійськову) службу в Україні під час мобілізаційної підготовки та мобілізації / Є. О. Легеза // Молодий вчений — 2015. — № 4 (19), Частина 2 (квітень). — Ярмол Л. В., Вандьо С. Р. Право громадян на заміну виконання військового обов’язку альтернатив-ною службою: юридичне забезпечення в Україні / Л. В. Ярмол, С. Р. Вандьо // Юридичний науковий електронний журнал. — 2020. — № 7. — С. 40— 44. — Голуб В. К. Реалізація права на альтернативну (невійськову) службу як одна з форм виконання конституційного обов’язку щодо захисту вітчизни / В. К. Голуб // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». — 2024. — Випуск 86, частина 1. — С. 165—174. — Голуб В. К. Міжнародні та конституційні засади права людини на альтернативну (невійськову) службу / В. К. Голуб // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». — 2024. — Випуск 85, частина 1 — С. 188—195. — Марич Н. І. Право громадянина на заміну виконання військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою: стан, проблеми реалізації в Україні в умовах війни / Н. І. Марич // Аналітично-порівняльне правознавство» : електронне наукове видання. — 2025. — Вип. 4, частина 1. — С. 77–87. — Пирога І. С., Бєлова М. В., Фрідманська В. І. Альтернативна (невійськова) служба в умовах воєнного стану / І. С. Пирога, М. В. Бєлова, В. І. Фрідманська'' // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». — 2025. — Випуск 87, частина 1. — С. 173—178. —
Статті в медіа
Мобілізація в Україні: чи можна обрати альтернативну службу за релігійними переконаннями / Артем Богомаз // Фокус. — 2024. — 5 квітня. —