Рішення у справі Procola проти Люксембургу від 28 вересня 1995 року є важливим рішенням у судовій практиці Європейського суду з прав людини.
Факти Сільськогосподарська асоціація сприяння маркетингу молочної продукції (відома як Procola) подала позов проти закону Люксембургу, спрямованого на імплементацію політики Європейської Унії щодо в національне законодавство. Незадоволена цим рішенням, компанія подає апеляцію до Європейського суду з прав людини проти Великого Герцогства Люксембург на тій підставі, що країна порушила принцип розподілу влади, надавши своїй Державній раді як консультативну роль щодо уряду, так і судову роль у цій справі. Дійсно, Державна рада (комітет з судових спорів) відхилила заяву Procola, хоча кілька членів комітету раніше брали участь у підготовці висновку Ради щодо цього законопроєкту.
Рішення Європейський суд з прав людини одноголосно постановив, що стаття 6 Європейської конвенції з прав людини була порушена через участь тих самих членів Державної ради Люксембургу в ухваленні висновку щодо нормативного акту, а потім у розгляді спірних апеляцій, у яких стверджувалося про неправомірність цього нормативного акту.
Таким чином вона судить, що « у випадку чотирьох радників мала місце плутанина з консультативними функціями та юрисдикційними функціями [...] сам факт того, що певні особи послідовно здійснюють щодо тих самих рішень два типи функцій, може поставити під сумнів структурну неупередженість зазначеної інституції».
Сфера застосування У 1996 році, у відповідь на рішення ЄСПЛ, Люксембург позбавив Державну раду юрисдикційної функції та передав її адміністративним судам.
Посилання
Прокола проти Люксембургу, 28 вересня 1995 р., заява №. 14570/89
Примітки