Макогон Юрій Федорович (15. 05. 1930, с. Веселе, Великоолександрівський район, нині Херсонська область — пом. 26 травня 2020) — український і радянський вчений, фахівець у галузі газогідратів. Доктор технічних наук (1975), професор (1985).

Життєпис Закінчив Московський нафтовий інститут (1954), де 1961–74 й викладав (нині Російський університет наф­ти та газу).

У 2-й пол. 1950-х рр. — працював на Шебелинському газопромислі (Харківська область), де пройшов шлях від оператора з видобування газу до заст. гол. інж.; 1974–87 — зав. газогідратної лабораторії ВНДІ газової промисловості;

У 1987–92 — зав. лаб. нетрадиційних джерел вуглеводнів Інституту проблем нафти і газу РАН (обидва — Москва);

З 1992 — проф., від 1994 — зав. газогідратної лаб. Техаського університету (США).

Відкрив властивість природних газів утворювати в земній корі за певних термодинамічних умов поклади у твердому газогідратному стані. Уперше дослідив кінетику, морфологію та осн. властивості газогідратів, визначив закономірності формування газогідратних покладів, спрогнозував їх наявність на материках і Світовому океані, зокрема у Чорному морі, запропонував технології освоєння таких покладів.

Основні праці

Гидраты природных газов. Москва, 1974; Газовые гидраты. Москва, 1980 (спів­авт.); Hydrates of Hydrocar­bons. Tulsa, 1997; Газогідрати — додат­кове джерело енергії України // Нафт. і газова пром-сть. 2010. № 3, 4; К истории открытия газогидратов // Геология и полез. ископаемые Мирового океана. 2015. № 1.

Нагороди та відзнаки Премія ім. І. Губкіна (1989), золоті медалі П. Капіци (1997), А. Ан­штайна (2002), срібна медаль В. Вернадського (2003).

Література

Юрій Федорович Макогон // Нафт. і газова пром-сть. 2010. № 3; Нафтогазова галузь України: поступ і особистості. К., 2013. Макогон Юрій Федорович / З. П. Осінчук // Енциклопедія Сучасної України / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін. ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. ЕСУ] Пам'яті Юрія Федоровича Макогона Примітки