Ха́рківська о́бласть (Харківщина) — область на Сході України. Розташована в етнокультурному регіоні Слобідська Україна, в межах Придніпровської низовини. Обласний центр — місто Харків.
Харківська область утворена 27 лютого 1932 року, коли ЦВК СРСР затвердив постанову IV позачергової сесії ВУЦВК від 9 лютого 1932 року про створення на території України п'яти областей.
Харківська область розташована на сході України. Вона межує з Луганською, Донецькою, Дніпропетровською, Полтавською, Сумською областями України, а також з Бєлгородською областю Росії.
Після місцевих виборів 2020 року і створення нових районних рад частково, з нового бюджетного року та зі створенням нових райдержадміністрацій з 1 січня 2021 року запрацював новий адміністративний поділ на 7 районів (Богодухівський, Ізюмський, Берестинський, Куп'янський, Лозівський, Харківський та Чугуївський райони. До 17 липня 2020 року до складу Харківської області входило 27 районів.
Площа — 31,4 тис. км² (5,2 % площі території України). Протяжність з півночі на південь — 210 км, зі сходу на захід — 220 км. Населення — 2 633 834 особи, в тому числі міського 1 680 899 осіб і сільського 952 935 осіб. Густота населення — вище середньої по країні, 83,84 особи на км². Схематична карта Харківської області
Інтереси територіальних громад області представляє Харківська обласна рада. 25 жовтня 2020 року обраний депутатський корпус Харківської обласної ради VIII скликання, який складається зі 120 депутатів .
В обласній раді нині діє 5 депутатських фракцій: найбільша — фракція партії «Блок Кернеса — Успішний Харків!» (48 депутатів), а також фракції партій «Блок Світличної „Разом!“» (17 депутатів), «Опозиційна платформа — За життя» (28 депутатів), «Слуга народу» (16 депутатів), «Європейська Солідарність» (11 депутатів) .
Голова Харківської обласної ради VIII скликання — Тетяна Єгорова-Луценко .
Харківська обласна рада є засновником дитячого телевізійного фестивалю «Дитятко» та обласного літературного конкурсу ім. О. С. Масельського на найкращий літературний твір.
Географія
Клімат Клімат — помірно континентальний. Середня температура у січні — -7ºС, а у липні — +21ºС.
Зима помірно м'яка, з переважанням хмарних, помірно морозних погод. Сніговий покрив утримується до 110 днів.
Літо тепле, сонячне, сухе. Опадів від 400 до 650 мм на рік, головним чином в квітні — жовтні. На рік у середньому припадає 1750 годин сонячного сяйва.
Влітку переважають західні вітри, в інші пори року — східні і північно-східні.
Рельєф Область розташована у північно-східній частині Придніпровської низовини. Рельєф області є хвилястою рівниною з легким нахилом в південно-західному (до басейну Дніпра) і в південно-східному (до басейну Дона) напрямах. Територія розмежована річковими долинами, ярами та балками. У північно-східну частину області заходять відроги Середньоруської височини, а в південну — відроги Донецького кряжа. Басейн Дону становить 75 % території області, басейн Дніпра — 25 %. Найвища точка області розташована на південь від села Довгеньке Ізюмського району з позначкою 242,9 метрів, хоча помилково вважають, що найвища точка області розташована біля села Лютівка Богодухівського району, але її висота 236,5 метрів.
Серед ґрунтів переважають чорноземи типові (39,44 %), звичайні глибокі (34,56 %), звичайні (11,68 %), опідзолені (3,37 %), сірі лісові (1,44 %).
Ліси і кущі займають лише 11 % території області, і розташовані вони переважно у річищах річок на високих правих берегах.
Корисні копалини За загальним природно-ресурсним потенціалом Харківська область посідає 5-те місце в Україні, її мінерально-сировинна база складається на 28,5 % з паливно-енергетичних корисних копалин (нафта, газ, конденсат, кам'яне вугілля), на 53,4 % із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решту (18,1 %) становить сировина кольорових металів, прісні мінеральні підземні води.
Станом на 2020 рік на території регіону на території Харківської області обліковується 78 родовищ природного газу, балансові запаси становлять 317,860 млрд м3 (39,51 % запасів в Україні). Розробляються 47 родовищ природного газу, балансові запаси становлять 311,827 млрд м3 (38,76 % запасів в Україні). Найбільші серед них — Шебелинське, Хрестищенське, Єфремовське, Кегичівське.
На території області обліковується 26 родовищ нафти, балансові запаси становлять 4,289 млн тонн (4,29 % запасів в Україні). Розробляються 19 родовищ, балансові запаси становлять 4,206 млн тонн (4,21 % запасів в Україні). Кількість родовищ конденсату на території області становить 69, балансові запаси становлять 8,801 млн тонн (22,12 % запасів в Україні).
На території області існує 8 родовищ бурого та кам'яного вугілля (0,72 % всього в Україні) та 2 родовища торфу (0,29 % всього в Україні), Єфремовське родовище солі (6,67 % всього в Україні), 3 родовища формувальних пісків (Гусарівське, Вишнівське та Благодатне, 14,29 % всього в Україні); 22 родовища сапропелі (7,14 % всього в Україні), 1 родовище фосфориту (11,11 % всього в Україні), 1 родовище сировини для мінеральних фарб (10 % всього в Україні), 1 родовище піску кварцового (25 % всього в Україні), 5 родовищ сировини цементної (8,2 % всього в Україні), 12 родовищ крейди (17,65 % всього в Україні).
Водойми Харківська область має низьку забезпеченість водними ресурсами — 1,8 % загальних водних ресурсів України. Водні ресурси Харківської області мають поверхневі (річки, озера, штучні водойми) та підземні води. Територією області протікає 867 річок загальною протяжністю 6 405 км, з них довжиною більше 10 км — 172 річки.
75 % водних ресурсів області припадає на басейн річки Дон. Найбільшою річкою області є Сіверський Донець — найбільша річка Лівобережної України (загальна довжина — 1053 км, довжина на території області — 375 км). Сіверський Донець починається в Росії у районі міста Білгород, протікає територією Харківської, Донецької, Луганської областей і впадає в Дон у Ростовській області. Основні притоки на території Харківської області — річки Оскіл, Уди, Берека, Харків, Лопань, Сухий Торець, Балаклійка, Вовча, Великий Бурлук тощо.
Друга група річок — це дрібні степові річки, що майже висихають влітку і течуть від центра області на південь. Усі вони є притоками Дніпра — Багата, Орель, Орчик, Самара тощо. Третя група дрібних річок тече серед луків та лісів на північному заході області (Коломак, Мерло та ін.). Вони також належать до басейна Дніпра, але впадають у Ворсклу. Таким чином, на території Харківської області проходить вододіл великих водних систем Європи: Дніпра і Дону. Цей вододіл іде умовно уздовж лінії Золочів — Богодухів — Валки — Нова Водолага — Первомайський — Лозова, а його особливістю є відсутність високих гір, численні мілини на річках. Саме наявність такого вододілу визначила історичні шляхи руху народів і військ через територію Харківської області, наприклад, відомий Муравський шлях з Криму в Україну.
В області є 583 озера, збудовано 57 водосховищ і 2 тис. 538 ставків.
В області є чимало лісових озер (поблизу Змієва, Чугуєва, Балаклії), які здебільшого зв'язані з руслами річок. Найбільше озеро — Лиман — лежить недалеко від міста Зміїв. Навколишня краса лісів і лук, чиста вода самих озер роблять їх одним з місць відпочинку та об'єктом туризму.
В області є декілька штучних водосховищ, каналів. Руслами річок Орель та інших степових річок під землею та по поверхні проходить через область канал «Дніпро — Донбас», на якому є найбільше в області водосховище — Краснопавлівське , що входить до системи водопостачання населення та промисловості, зрошення полів області.
На берегах Сіверського Дінця та інших річок розкинулись чудові ліси та заливні луки. У лісах ростуть дуби, сосни, осики, верби та інші дерева; живуть чимало зайців, птахів, інших різних тварин та комах; зустрічаються численні види грибів, трав, квітів.
Басейн Сіверського Дінця є важливим рекреаційним та туристичним регіоном Харківської області, уздовж якого розмістилось безліч будинків відпочинку, готелів, ресторацій та інших об′єктів інфраструктури. Досить багато з них було засновано в останні роки, тому вони відповідають європейським стандартам охорони довколишнього середовища. Це, у свою чергу, не лише позитивно впливає на ситуацію в курортних районах, але й приваблює відвідувачів.
Рослинний і тваринний світ Територія області лежить у зонах степу та лісостепу. Степ займає по площі більшу частину території області. Раніше його покривала різнотравно-типчаково-ковилова рослинність, але згодом він був розораний та засіяний сільськогосподарськими культурами. По балках і ярах посаджені байрачні ліси, а на піщаних терасах річок поширені соснові та сосново-дубові ліси.
Основні лісові масиви лежать на північному заході області. Загальна площа лісів та інших лісовкритих площ області — 419,4 тис. га (12,1 % загальної площі). За показником лісистості Харківщина посідає 15 місце серед регіонів України.
Основні лісові породи — дуб та сосна. Також у лісах поширені ялина, липа, клен, ясен. На достатньо вологих ґрунтах ростуть береза, вільха, верба, осика, тополя. У лісах чимало дикоростучих плодових дерев — яблунь, груш.
Місцевість у міжріччях хвиляста, з пологими підйомами та спусками, багато дивовижних пейзажів: безмежні поля, пагорби та височини з гаями. У зелені дерев та кущів ховаються вулиці міст і сіл. Є лісонасадження уздовж доріг і навколо полів. Багаті чорноземи області утворились, зокрема, у XIII—XVIII століттях завдяки наявності неораної території так званого «Дикого поля». За кожні 100 років у середньому нарощувалось 25 см благодатного ґрунту.
У лісах водяться вепри, благородні олені, лосі, сарни. З хижаків зустрічаються лисиця, ласка, куниця, єнот уссурійський, вовк, лісовий тхір, горностай. Серед лісових гризунів поширені вивірки, лісові соні, жовтогруді миші, підземні та руді лісові полівки. На території області водиться велика кількість видів птахів.
У річках водиться чимало видів риб: щука, карась, товстолобик тощо. В області є також зариблені озера та ділянки риборозведення. А уздовж берегів річок простяглися численні пляжі, чарівні місця, наприклад, урочище Коробові Хутори, Фігуровка, місця поблизу населених пунктів Балаклія, Гороховатка, Зміїв, Ізюм, Оскіл, Донець.
Бальнеологічні ресурси представлені мінеральною водою курорту «Березовські мінеральні води» під Харковом.
Ґрунти На території області зустрічаються понад 150 різновидів ґрунтівЕкологічний паспорт Харківської області / Сайт Харківської обласної військової адміністрації, 2023. Найбільшу площу займають чорноземи звичайні та типові. Найбільша розмаїтість ґрунтів характерні для лісостепової частини області. Найродючішими ґрунтами області є чорноземи типові та опідзолені чорноземи. Середній вміст гумусу ґрунтів області дорівнює 6 %. Значна частина ґрунтів Харківщини зазнала антропогенного впливу через використання їх у сільськогосподарській діяльності. Вплив ерозії ґрунтів охоплює 41 % площі сільськогосподарських угідь Харківщини.
Адміністративно-територіальний устрій
Загальна інформація Адміністративний центр області — місто Харків.
У складі області: районів — 7; районів у містах — 9; населених пунктів — 1755, в тому числі: міського типу — 68, в тому числі: міст — 17, в тому числі: міст обласного значення — 7; міст районного значення — 10; селищ — 200; сільського типу — 1677, в тому числі: сіл — 1538.
У системі місцевого самоврядування: районних рад — 27; міських рад — 17; селищних рад — 60; сільських рад — 381.
Райони №РайонАдм. центр Адм. устрій 1 Берестинський м. Берестин Адм. устрій 2 Богодухівський м. Богодухів Адм. устрій 3 Ізюмський м. Ізюм Адм. устрій 4 Куп'янський м. Куп'янськ Адм. устрій 5 Лозівський м. Лозова Адм. устрій 6 Харківський м. Харків Адм. устрій 7 Чугуївський м. Чугуїв Адм. устрій
Міста обласного значення Златопіль Ізюм Куп'янськ Лозова Люботин Харків Чугуїв
Міста районного значення