Європейська культурна конвенція () — міжнародний договір Ради Європи, спрямований на зміцнення, поглиблення та подальший розвиток європейської культури, використовуючи місцеву культуру як відправну точку. Договір встановлює спільні цілі та план дій для досягнення інтегрованого європейського суспільства (див. Європейська інтеграція), відзначаючи , права та . Конвенція сприяє спільним діям шляхом заохочення культурної діяльності, що становить загальноєвропейський інтерес.
Історія Європейська культурна конвенція була відкрита для підписання Радою Європи в Парижі 19 грудня 1954 року і набула чинності 5 травня 1955 року. Її підписання є однією з умов для того, щоб стати державою-учасницею Болонського процесу та Європейського простору вищої освіти (ЄПВО). Термін «конвенція» використовується як синонім міжнародного правового договору.
Конвенцію ратифікували всі 46 держав-членів Ради Європи, її єдиний колишній член Росія, а також Білорусь, Святий Престол та Казахстан.
Молодіжний сектор Ради Європи разом із Європейським молодіжним фондом, Європейськими молодіжними центрами та структурами спільного управління, такими як Дорадча рада у справах молоді (AC) та Європейський керівний комітет у справах молоді (CDEJ), охоплює всі країни, що підписали Європейську культурну конвенцію, оскільки молодіжний сектор спочатку підпорядковувався Директорату з питань освіти, культури та спорту.
Держави-учасниці
50 держав-підписантів Європейської культурної конвенції: Підписант Підписання Ратифікація Набрання чинності
Див. також Конвенція про охорону архітектурної спадщини Європи Фаруська конвенція Дні європейської спадщини Європейська інтеграція Erasmus+
Перелік договорів Ради Європи Держави-члени Ради Європи Пан'європейська ідентичність Політика Європи
Примітки
Посилання
Німецькі Вікіджерела Європейська культурна конвенція на вебсайті Ради Європи Європейська культурна конвенція 1954 року | від 19.12.1954