Жан Ґійом Оґюст Люґоль (; 18 серпня 1786 — 16 вересня 1851) — французький лікар.
Люґоль народився в Монтобані. Він вивчав медицину в Парижі та отримав ступінь доктора медицини в 1812 році. У 1819 році його призначили виконувачем обов'язків лікаря в лікарні Сен-Луї, і він займав цю посаду до виходу на пенсію. Після його смерті в 1851 році в Неї-сюр-Сен його дочка Адель-Августина вийшла заміж за Поля Брока.
Люґоль цікавився туберкульозом і представив статтю Королівській академії наук у Парижі, в якій він виступав за використання свіжого повітря, фізичних вправ, холодних ванн і ліків. Він також опублікував чотири книги про скрофульозні захворювання та їх лікування (1829, 1830, 1831, 1834)Essays on the Effects of Iodine in Scrofulous Diseases (1831)Researches and observations on the causes of scrofulous diseases (1842). Члени Королівської академії відвідали лікарню Люґоля, де спостерігали поліпшення стану його пацієнтів протягом шістнадцяти місяців та схвалили його методикуMichael Ryan, M.D. editor (1833) "Report addressed to the Royal Academy of Science, on a Memoir by M. Lugol, on the Use of Iodine in Scrofulous Diseases", The London Medical and Surgical Journal.
Він припустив, що його розчин йоду можна використовувати для лікування туберкульозу. Це твердження свого часу привернуло велику увагу. Хоча розчин йоду Люґоля врешті виявився неефективним у лікуванні туберкульозуLydia M. DeWitt (1916) "The Present Status of Tuberculosis Chemotherapy", Studies from the Otho S.A. Sprague Memorial Institute, Chicago, Пламмер успішно використовував його для лікування тиреотоксикозуHorace Willard Davenport (1993) University of Michigan Surgeons, 1850-1970: Who They Were and what They Did, UM Libraries .
Розчин йоду Люґоля також використовується в пробі Шиллера для діагностики раку шийки матки.
Примітки
Джерела B.G. Firkin & J.A.Whitworth (1987). Dictionary of Medical Eponyms. Parthenon Publishing.