Дроботько Віктор ( , Дігтярі — , Київ) — український радянський мікробіолог та епідеміолог. Дійсний член АН УРСР, з 1931 року науковий співробітник Інституту Мікробіології імені Д. Заболотного АН УРСР у Києві, згодом його керівник.

Життєпис Народився у с. Дігтярі (нині — Чернігівська область), у родині сільського фельдшера. Після закінчення гімназії, у 1905 році, вступив на медичний факультет Київського університету ім. Святого Володимира — обравши медицину, як і його батько. Брав участь у агітаційно-масовій роботі серед селян під час революційних подій у Росії 1905—1907 років. Через це навчання на першому курсі було перерване шестимісячним ув'язненням і засланням на два роки під нагляд поліції у рідне село. Лише через рік Віктору Дроботьку знову вдалося відновити навчання, тому університет закінчив у 1913 році.

Працював земським лікарем у селі Бобрик (Роменського повіту Полтавської губернії). У 1916 році він перейшов на роботу до стаціонару Роменської повітової лікарні, де організував санітарно-бактеріологічну лабораторію.

У 1925 році молодий лікар переїхав до Києва, де отримав посаду асистента Санітарно-бактеріологічного інституту. З 1931 року діяльність науковця була пов'язана з Інститутом мікробіології та епідеміології АН УРСР, де він керував особисто організованим відділом мікробіології.

Наукова кар'єра Віктора Григоровича розвивалася надзвичайно стрімко: у 1936 році, він за рішенням Української академії наук, одержав (без захисту!) ступінь доктора біологічних наук, у 1938 — звання професора, а у 1939 став членом-кореспондентом АН УРСР.

Наукову діяльність Віктора Григоровича перервала Друга світова війна: вже у вересні 1939 року, його мобілізували до лав Червоної армії. А після евакуації Академії наук УРСР у 1941 році до Уфи, учений знову повернувся до наукових досліджень.

Упродовж 1941—1944 років В. Дроботько керував відділом мікробіології Інституту зоології АН УРСР в Уфі та Москві (коли інститут було евакуйовано з Києва); за сумісництвом працював заступником директора Башкирського інституту мікробіології, епідеміології та санітарії. Там учений продовжував розробляти засоби боротьби з хворобами людей, тварин, рослин.

В евакуації Віктор Дроботько з колегами винайшов технологічно простий, але надзвичайно важливий процес регенерації використаних перев'язочних матеріалів, за що був удостоєний звання «Відмінник охорони здоров'я СРСР» (1942).

Після закінчення війни Інститут мікробіології АН УРСР (нині — Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України) знову став самостійною установою, а Віктор Григорович очолив його і продовжував керувати протягом наступних 18 років. У 1948 році В. Дроботько обрали академіком АН УРСР, а у 1966 — присвоїли звання «Заслужений діяч науки УРСР».

Пішов із життя 10 вересня 1966 року у віці 80 років у Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 1).

Науковий здобуток Мав понад 100 наукових праць з питань мікробіології риносклероми, кишкових інфекцій, харчових отруєнь, туберкульозу тощо. В. Дроботько працював також у напрямку вивчення антибіотиків із вищих рослин. Автор антимікробного препарату — іманін. Належить низка наукових відкриттів. Започаткував новий напрямок — мікотоксикологія.

Мав 150 опублікованих праць, серед яких: «М'ясні отруєння» (1934), монографія «Мікробіологія. Популярні нариси» (1936), «Сучасна хіміотерапія інфекційних хвороб» (1946), «Мікроби, їхня корисна і шкідлива роль» (1947).

Нагороди Орден Леніна (1954)Награждение орденами за выслугу лет // Сборник указов Президиума Верховного Совета СССР о награждении орденами и медалями СССР за выслугу лет и безупречную работу. — 1954, №3 Июнь, с. 64—70 «Заслужений діяч науки і техніки УРСР» (1966)

Література

Віктор Григорович Дроботько (до 80-річчя з дня народження) / колектив Інституту мікробіології і вірусології АН УРСР // Мікробіол. журн. — 1965. — Т. 27. — Вип. 6. — С. 93—94. Віктор Григорович Дроботько / колектив Інституту мікробіології і вірусології АН УРСР // Мікробіол. журн. — 1966. — Т. 28. — Вип, 5. — С. 94 Дяченко С. С. Академік АН УРСР В. Г. Дроботько — вчений і людина: (до 90-річчя з дня народж.) // Мікробіол. журн. — 1975. — Т. 37. — Вип. 6. — С. 787. Айзенман Б. Ю. Віктор Григорович Дроботько: (до 100-річчя з дня народж.) // Мікробіол. журн. — 1985. — Т. 47. — Вип. 5. — С. 106—109. Клейн Б. І. Київські мікробіологи сімдесятих і вісімдесятих років XIX століття // Мікробіол. журн. — 1955. — Т. 17. — Вип. 1—4. — С. 62—65. Айзенман Б. Ю. Роль академіка АН УРСР В. Г. Дроботька у розвитку вітчизняної мікробіології (до 90-річчя з дня народж.) // Мікробіол. журн. — 1975. — Т. 37. — Вип. 6. — С. 778—787. Руда С Академік В. Г. Дроботько та його наукова школа // Історія української науки на межі тисячоліть. — К., 2003. — Вип. 11. — С. 170—177. — ISBN 966-7737-26-8. Коваленко О. Вірність науковій істині: (до 120-річчя від дня народження академіка В. Г. Дроботька) // Вісник HAH України. — № 11. — 2005.— С. 74—76. Берегова Ю. М. Діяльність академіка В. Г. Дроботька в контексті розвитку мікробіологічної науки в Україні: автореф. дис. канд. іст. наук. — К., 2007. — 16 с. Дроботько Віктор Григорович // Визначні імена в історії української медицини. — К., 1997. — С. 274.

Примітки

Посилання До 130-річчя від дня народження академіка В. Г. Дроботька НЕВІДОМІ ТА МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ БІОГРАФІЇ АКАДЕМІКА В.Г. ДРОБОТЬКА