Петро Іванович Кра́вченко (8 липня 1926, Кавказ — 11 серпня 2010, Одеса) — український скульптор; член Спілки художників України з 1962 року. Батько живописця Тараса Кравченка.

Біографія Народився 8 липня 1926 року у селі Кавказі (нині Баштанський район, Миколаївська область, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. 1950 року закінчив Одеське художнє училище, був учнем Михайла Жука, Леоніда Мучника, Вячеслава Токарєва, Антона Чубіна.

Після здобуття освіти працював в ар­тілі «Керамік» у місті Полонному; з 1953 року скульптором Херсонського товариства худож­ників; протягом 1957—1991 років скульптором у Одеському художньо-виробничому комбінаті. Мешкав в Одесі в будинку на вулиці Торговій № 2, квартира № 20. Помер в Одесі 11 серпня 2010 року.

Творчість Працював в галузі станкової та монументальної скульптури. Автор пам'ятників, меморіальних дощок, пам'ятних знаків, декоративно-паркових ком­­позицій. Серед робіт:

станкові скульптури «Відмінник» (1954); «Богдан Хмельницький» (1955); «Авто­портрет» (1956); «Тарас Шевченко» (1956); «Подруги» (1957); «Микола Добролюбов» (1958); «У життя» (1958); «Лейтенант Петро Шмідт» (1960); «Син Тарас» (1961); «Ференц Ліст» (1962); «Дніпрова Чайка» (1964); «О. Со­колов» (1969); «Маруся Чурай» (1971); «Батько» (1973); «Біля вогню» (1977); «Дружина» (1979); «Студент» (1980); «Лев Толстой» (1980); «Хліб» (1981); «Син» (1982); «Осінь» (1983); «Мати» (1985); «Мати й тато» (1986); «Жіночий портрет» (1990); «Хлоп­­чик» (1994); </div> барельєфи «Адмірали російського фло­ту» (1956, Херсонський суднобудівно-судноремонтний завод); «Тарас Шевченко» (1987); пам'ят­ники

героям революції в Одесі на Куликовому полі (1960); Петру Ніщинському в Ананьїві (1976); Тарасу Шевченку в селі Миколаївці Одеської області (1997); меморіальні дошки в Одесі Івану Котляревському (1975); Петру Ніщинсько­му (1976); Івану Франку (1976); Антону Чехову (1981); інше декоративна компози­ція «Дівчина з виноградним гроном» в Одесі в піонеському таборі (1959); погруддя: Й. де Ра­баса і Ф. де Волана в Одеському морському порту (1993); отаманів чорноморського козацького війська Захарія Чепіги та Антона Головатого в музеї Одеського морського торгового порту (1998); пам'ятний знак «Ста­­ре козацьке поховання» в селі Усатовому Одеської області (2003). Брав участь у міських та обласних виставках з 1950 року, всеукраїнських з 1957 року, всесоюзних з 1958 року. Персональні виставки відбулися в Одесі у 1977—1978, 2000—2001 і 2005 роках та Херсоні у 1978 році.

Деякі роботи зберігаються в Кіровоградському обласному, Миколаївському, Сімферопольському, Херсонському художніх музеях, Київському музеї театрального, музичного та кіно-мистецтва України, краєзнавчих музеях у Каховки та Варни.

Література Кравченко Петро Іванович // ;