Ба́тько, Батко // Тимченко Є. Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV—XVIII ст. У 2 кн. / В. В. Німчук, Г. I. Лиса (підготували до видання). — Київ–Нью-Йорк, 2002. — Кн. 1. — 512 с. — (Пам'ятки української мови. Серія словників). — C. 44.Батько // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.: У 2 т. / Укл.: Д. Г. Гринчишин та інш. — Т. 1: А — М. — Київ: «Наукова думка», 1977. — С. 88.Батко, Батько, Батя // Історичний словник українського язика. Том 1. (А-Ж): Зошит 1: А — Глу / Під ред. проф. Є. Тимченка; укл.: Є. Тимченко, Є. Волошин, К. Лазаревська, Г. Петренко; Українська академія наук, Комісія на уложення історичного словника українського язика. — Харків; Київ : Державне видавництво України, 1930. — С. 61. — 528 с., розм. та́тоПапа: тато, папѣжъ, зацный отецъ… // Лексикон словенороський / Памво Беринда. — Київ: Печерська лавра, 1627., діал. не́ньо — чоловік, який є одним з двох батьків нащадка, опікун дитини або декількох дітей, за яких він несе моральну, матеріальну і суспільну відповідальність та зобов'язання до досягнення зрілого віку і до певної міри теж у дорослому віці. Батько — основа повноцінної сім'ї, має глибокий вплив, особливо у дитинстві, та значення для дитини протягом її життя.

В українській мові, зазвичай термін батько в однині означає чоловічого предка та вихованця дитини, тоді як поняття батьки стосується як тата, так і матері загалом.

Інші значення Основоположник якого-небудь учення, якої-небудь галузі науки, мистецтва і т. д. (перен.) Шанобливе називання козацької старшини, отаманів. Ввічливе звертання до чоловіка похилого віку.

Походження назви Східнослов'янське слово «батько» мовознавці виводять від ; у процесі розвитку мови за допомогою суфікса зменшеності –к– на українському ґрунті утворилася форма батько. Слово *bata порівнюють з , дав.-інд. pita, , , , зводячи до ; чи тлумачать як зменшувальну форму від («брат»), у цьому разі припускається семантичний зсув «брат > батько». Малопереконливі версії запозичення з іранських чи тюркських мов, як і припущення про субстратне балканське походження. Від «батько» утворюються зменшено-пестливі слова батечко, батенько, батонько, батуньо, батусьо, батіночко, батейкоЕтнолінгвістичний аспект назв спорідненості. Дарія Добрусинець.

В українській мові також використовується синонім «тато». Таке ж слово існує або існувало в інших слов'янських мовах: рос. діал. і заст. тата, тятя, , , , , , , , . Праслов'янську форму слова відновлюють як *tata, і вважають словом з дитячого мовлення, пов'язаним з повторюванням складів при лепетанні (аналогічно «мама», «баба»). Можливо, аналогічне походження має слово *teta («тітка»). Слова з таким же значенням із схожим звучанням трапляються і в інших індоєвропейських мовах: , дав.-прусськ. thetis («дід»), . Реконструйована праіндоєвропейська форма *átta («тато»); окрім того, вважають, що до неї також сходить праслов'янське *otьcь («отець»). Співзвучні слова існують і в неіндоєвропейських мовах ().

Діалектне та застаріле отець (вживається також для звертання до служителів культу) походить від , раніша форма *otьkъ, що утворене від *otъ («батько»); зміна суфікса -ьkъ на -ьсь пояснюється дією третьої палаталізації. Праслов'янське *otъ виводять від .

Популярне в російській мові звернення «папа» — запозичення, яке потрапило в російську із французької мови (), якою розмовляло російське дворянство в XIX ст. (серед дворян зазвичай прийнято наголошувати на французький кшталт останній склад — «папа́»)Етимологічний російськомовний словник Фасмера .

Лексема батько засвідчена у стійких означальних словосполученнях номінативного характеру: весільний батько — чоловік, який виконує на весіллі роль батька нареченого або нареченої та хрещений батько — чоловік, який бере участь в обряді хрещення в ролі так званого духовного батька.

Див. також Мати Патронім — ім'я по батькові Патріархат Рух за права чоловіків Чоловік Хлопець День батька Робота з догляду

Примітки

Література Батько, тато, панотець // Краткій Малороссійскій словарь / Грамматика Малороссійскаго нарѣчія / Павловскій А. — , 1818. — C. 26. Батько (тато) // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М., 2015. — С. 42–48. — 912 с. Ба́тько // Етимологічно-семантичний словник української мови / Митрополит Іларіон (проф. д-р Іван Огієнко); ред. і доповнення др. Магдалина Ласло-Куцюк; Інститут дослідів Волині. — Ч. 39. — Т. 1. А-Д. — Вінніпеґ: Накладом Товариства «Волинь», 1979. — С. 124. Батьки міста //

Посилання

Терміни генеалогії . Пан і пані: наш високий предківський спадок