«Гори, гори, моя зірко» () — радянський художній фільм, трагікомедія режисера Олександра Мітти 1969 року. Оригінальна назва відсилає до російського романсу «Гори, гори, моя звезда». Фільм з українською колористикою, пропагує більшовицький лад.
Сюжет Події картини відбуваються на теренах півдня колишньої Російської імперії під час громадянської війни у 1920 році. У невеликому провінційному містечку Крапівніци до влади приходять то червоні, то білі, що просуваються до Криму, то зелені. Головний герой — театральний режисер Володимир Іскремас (псевдонім, який означає «Мистецтво — революційним масам») знайомиться з місцевою мешканкою Крисею (Христиною Котляренко) і ставить трагедію про Жанну д'Арк, де головну роль грає Крися. Він одержимий театром та ідеями його перетворення в умовах нового революційного мистецтва.
У ролях
Олег Табаков — Іскремас Володимир Олег Єфремов — Федір, художник-самородок Євген Леонов — Пашка, господар ілюзіона Олена Проклова — Христина Котляренко (Крися) Леонід Дьячков — Охрім Леонід Куравльов — комісар Сердюк Володимир Наумов — штабс-капітан Павло Винник — чоловік у німому кіно Костянтин Воїнов — білий офіцер Мікаела Дроздовська — дружина штабс-капітана Анатолій Єлісєєв — Вахромєєв, вбивця Федора Нонна Мордюкова — мадам Ірина Мурзаєва — таперка Тетяна Непомняща — Маргарита Власівна, танцюристка Любов Соколова — дружина Федора Т. Полякова — дружина в німому кіно Лев Поляков — коханець у німому кіно Олександр Пороховщиков — білий офіцер Олександр Філіппенко — «стрілець», білий офіцер Людмила Хмельницька — Анюта, висока танцюристка Марлен Хуцієв — князь Борис Болдиревський — епізод (немає в титрах) Олександр Мілютін — конвоїр (немає в титрах) Рогволд Суховерко — «зелений», підручний Охріма (немає в титрах)
Знімальна група Автор сценарію: Юлій Дунський, Валерій Фрід, Олександр Мітта Режисер: Олександр Мітта Оператор: Юрій Сокол Композитор: Борис Чайковський Художник: Борис Бланк Звукооператор: Ігор Урванцев
Посилання