Лесбійки, геї, бісексуали та трансгендери (ЛГБТ) у Чорногорії стикаються зі деякими труднощами, з якими не стикаються жителі, що не належать до ЛГБТ. Сексуальні стосунки між чоловіками та жінками однієї статі є легальними в Чорногорії, але домогосподарства одностатевих пар, не мають ідентичних прав на той самий правовий захист, який доступний різностатевим подружнім парам.

Конституція Чорногорії забороняє одностатеві шлюби. Проте з 15 липня 2021 року одностатеві пари можуть зареєструвати свої стосунки як життєве партнерство, що надає їм майже такі ж законні права та захист, як і різностатевим подружнім парам, крім усиновлення.

Дискримінація за ознакою як сексуальної орієнтації, так і гендерної ідентичності заборонена у сфері зайнятості, надання товарів та послуг, освіти та охорони здоров'я. Чорногорія також має європейські закони про злочини на ґрунті ненависті та мову ненависті, які включають сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність як підстави для недискримінації. Асоціація ILGA-Europe поставила Чорногорію на 8-е місце серед 49 європейських країн за законодавством про права ЛГБТ. Незважаючи на це, чорногорське суспільство ще не досягло високого рівня прийняття, а дискримінація щодо ЛГБТ-людей часто залишається нерозслідуваною.

Законність одностатевих сексуальних стосунків Чорногорія декриміналізувала одностатеві сексуальні стосунки у 1977 році. Вік згоди (14 років) також був зрівняний у 1977 році.

Визнання одностатевих стосунків

Конституція Чорногорії забороняє одностатеві шлюби.

13 листопада 2012 року тодішній віце-прем'єр-міністр Душко Маркович заявив, що уряд Чорногорії підготує законопроєкт, який надасть певну форму юридичного визнання одностатевим парам. Міністерство з прав людини та меншин розробило законопроєкт про легалізацію зареєстрованих партнерств, який надасть деякі права, переваги та обов'язки шлюбу, але не включатиме права на усиновлення чи опікунства. Сербська православна церква та Демократичний фронт виступили проти цієї пропозиції, стверджуючи, що вона «зруйнує» християнські цінності та сімейне життя в Чорногорії. 27 грудня 2018 року уряд Чорногорії прийняв проєкт. Якби його було прийнято, він набув би чинності через рік. Законопроєкт було подано до парламенту 24 січня. 27 лютого 2019 року його підтримав парламентський комітет з прав людини. Однак 31 липня 2019 року законопроєкт був заблокований парламентарями на чолі з Демократичним фронтом 38 голосами «за» та 4 утрималися 39. Необхідної більшості в 41 голос досягнуто не було. Демократична партія соціалістів, Соціал-демократи та Ліберальна партія підтримали це.

12 грудня 2019 року уряд схвалив другий, аналогічний проєкт. Його було внесено до парламенту 14 січня 2020 року. 18 червня 2020 року законопроєкт був підтриманий парламентським комітетом з прав людини. 1 липня 2020 року законопроект був схвалений Парламентом 42 голосами «за» та 5 «утрималися». Проти нього виступила опозиція, а також три партії, що представляють етнічні меншини (хорвати, боснійці та албанці). Законопроєкт був підписаний 3 липня 2020 року президентом Міло Джукановичем. Закон було опубліковано 7 липня 2020 року в Офіційному віснику Чорногорії. Він набув чинності на восьмий день з дня його опублікування та застосовуватиметься через рік після цього.

Захист від дискримінації 27 липня 2010 року парламент Чорногорії ухвалив закон про недискримінацію, який включає сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність до заборонених підстав для дискримінації. Це була одна з вимог, які країна мала виконати для членства в Європейському Союзі.Montenegro fulfils EU membership requirement and protects LGBT people from discrimination 28 July 2010. Законодавство, відоме як Закон про заборону дискримінації (), визначає «дискримінацію» наступним чином:

У 2013 році до Кримінального кодексу було внесено зміни, які забороняють мову ненависті на основі як сексуальної орієнтації, так і гендерної ідентичності, а також передбачають посилення покарання, якщо злочин скоєно на основі ЛГБТ-статусу жертви. Ці зміни набули чинності 3 червня 2014 року.

Військова служба Геям, лесбійкам та бісексуалам не заборонено проходити військову службу.

Гендерна ідентичність та самовираження Трансгендерним людям у Чорногорії дозволено змінювати законну стать, але для цього їм необхідно пройти операцію зі зміни статі, стерилізацію, розлучення, якщо вони одружені, та отримати медичний діагноз.

Соціальні умови Геї та лесбійки можуть зіткнутися з дискримінацією та переслідуваннями в Чорногорії. Антигейські настрої глибоко вкорінені в суспільстві, і існує широке протистояння правам ЛГБТ. У 2020 році Balkan Insight зазначив, що, незважаючи на прийняття закону про цивільні партнерства, попередні опитування показали, що 71% громадян Чорногорії вважають гомосексуальність «хворобою», а близько половини вважають її небезпекою для суспільства, яку держава повинна придушувати.

Зведена таблиця Одностатеві сексуальні стосунки легальні (З 1977 року) Рівний вік згоди (14) (З 1977 року) Закони про боротьбу з дискримінацією у сфері зайнятості (З 2010 року) Антидискримінаційні закони у сфері надання товарів та послуг (З 2010 року) Закони проти дискримінації в усіх інших сферах (З 2010 року) Закони про злочини на ґрунті ненависті включають сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність (З 2014 року) Одностатеві шлюби (Конституційна заборона з 2007 року) Визнання одностатевих пар (З 2021 року) Усиновлення пасинка одностатевими парами Спільне усиновлення одностатевими парами Лесбійкам, геям та бісексуалам дозволили служити в армії Право на зміну законної статі (Потрібне хірургічне втручання) Доступ до ЕКЗ для лесбійок Конверсійна терапія заборонена Комерційне сурогатне материнство для одностатевих пар чоловіків (Заборонено незалежно від сексуальної орієнтації) ЧСЧ дозволено здавати кров

Див. також

Права ЛГБТК у Європі Права ЛГБТК у Європейському Союзі

Примітки