Лідія Олександрівна Твердянська (19 грудня 1912, Санкт-Петербург — 16 грудня 1984, Харків) — українська радянська скульпторка і педагог; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1946 року (у 1950—1953 роках — голова секції скульптури).
Біографія Народилася 19 грудня 1912 року в місті Санкт-Петербурзі (нині Росія). У 1934—1938 роках навчалась у Харківському художньому технікумі. У 1936—1940 роках працювала в скульптурно-монументальних майстернях Харкова. У 1938—1941 та 1944—1946 роках навчалась у Харківському художньому інституті (викладач Леонора Блох).
У 1946—1950 роках викладала в Харківському державному художньому училищі. Померла в Харкові 16 грудня 1984 року.
Твори Основна тема творів — героїзм радянських дівчат у роки Другої світової війни: «Зоя Космодем'янська» (гіпс, 1949, Харківський художній музей); «Нескорена полтавчанка (Ляля Убийвовк)» (гіпс, 1957, Полтавський художній музей); «Ліза Чайкіна» (склоцемент, 1970). Серед інших творів: пам'ятник Григорію Могильченку (бюст — бронза, постамент — граніт, 1960, Катеринівка); «Птахівниця» (1960); «Тарасик» (дерево, 1961, Національний музей Тараса Шевченка); пам'ятник Георгію Димитрову (бюст — залізобетон; постамент — цегла, цемент, 1967, Юрченкове). Демонтований у 2016 році; «Колгоспне літо» (пластмаса з бронзою, 1968); «Н. К. Крупська» (мармур, 1969); «М. Островський» (штучний камінь, 1970); пам'ятний знак Григорію Сковороді (граніт, 1974, Харків, вулиця Університетська, 8). Учасниця республіканських і міжнародних виставок з 1947 року.
Література