Прекрасна епохаПромислова революція Колоніальні імперії Національно-визвольні рухиРобітничий рух Суфражизм Геополітична ситуація У Російській імперії царює імператор Микола II (до 1917). Росії належить більша частина України, значна частина Польщі, Бессарабія, Закавказзя, Фінляндія, Бухарське ханство, Хівинське ханство. Україну розділено між двома державами — Королівство Галичини та Володимирії належить Австро-Угорщині, Правобережжя, Лівобережжя та Крим — Російській імперії.
В Османській імперії номінально править Мехмед V (до 1918). Під владою османів перебувають Близький Схід, Середземноморське узбережжя Північної Африки, частина Балкан.
В Австро-Угорщині володарює Франц-Йосиф I (до 1916). Імперія охоплює, крім австрійських та угорських земель, Хорватію, Боснію та Герцоговину, Трансильванію, Богемію та Галичину. У Німецькій імперії править Вільгельм II (до 1918). Імперія має колонії в Африці та в Тихому океані.
Третя французька республіка має колонії в Алжирі, Карибському басейні, Південній Америці; в Індокитаї. Королівство Іспанія очолює Альфонс XIII (до 1931). Перша португальська республіка має володіння в Африці, Індії, Індійському океані й Індонезії.
На троні Великої Британії сидить Георг V (до 1936). Британська імперія має колонії в Північній Америці, на Карибах, в Африці, в Тихоокеанії та в Індостані. Королівство Нідерланди очолює королева Вільгельміна (до 1948). У Данії на трон зійшов Кристіан X (до 1947), король Норвегії — Гокон VII (до 1957), король Швеції — Густав V (до 1950), на троні Королівства Італія сидить Віктор-Емануїл III (до 1943). Італія анексувала в Туреччини частину північного узбережжя Африки.
Функції президента США виконує Вільям Говард Тафт. Територію на півночі північноамериканського континенту займає Канадська конфедерація (домініон Великої Британії), територія на південь від США належить Мексиці.
В Ірані при владі Каджари. Владу над Індостаном та Бірмою утримує Британська корона, над В'єтнамом, Лаосом і Камбоджею — Франція. У Сіамі править династія Чакрі. У Китаї проголошено республіку. У Японії почався період Тайсьо, Корея приєднана до Японії.
Події В Україні
У Києві Відкрито 11-ти поверховий Хмарочос Гінзбурга — перший хмарочос України. Відкрився Бессарабський ринок. Побудовано стадіон Спортивне поле. У Львові відкрився кінотеатр «Сан рівал».
У світовій політиці Січень — червень 1 січня проголошено Республіку Китай. 6 січня Нью-Мексико стало 47-им штатом США. 8 січня засновано Африканський національний конгрес. 12 січня на виборах у Німеччині соціал-демократи здобули найбільше мандатів. 14 січня Раймон Пуанкаре сформував у Франції коаліційний уряд. 23 січня підписано Опіумну конвенцію. 12 лютого відбулося зречення цінського імператора Пуї. 14 лютого Аризона стала 48-им штатом США. 11 травня Аляска стала територією США. 30 березня Франція встановила протекторат над Марокко. Липень — грудень 30 липня помер імператор Мейдзі, на трон Японії зійшов імператор Тайсьо. 4 серпня США окупували Нікарагуа. 4 вересня отоманський уряд погодився з вимогами албанських повстанців. 8 жовтня почалася Перша балканська війна. 24 жовтня серби здобули перемогу над турками в Кумановській битві. 5 листопада Вудро Вільсон виграв президентські вибори в США. 28 листопада Албанія здобула незалежність.
У суспільому житті
17 лютого — 29 березня п'ять членів Британської антарктичної експедиції 1910—1913 років, після підкорення [17 січня]] 1912 року Південного полюсу: Роберт Ф. Скотт, Генрі Р. Боверс, Лоуренс Е. Г. Оутс, Едвард Адріан Вілсон, Едгар Еванс, загинули на зворотньому шляху. 12 квітня — День Першої Пластової Присяги Альберт Беррі здійснив перший стрибок з парашутом. Карл Леммле заснував кіностудію Universal Pictures. У Великій Британії організовано Королівський льотний корпус. Запатеновано неіржавйну сталь. Людвіг фон Мізес опублікував працю «Теорія грошей та кредиту». Фірма Merck подала патент на екстазі. Відкрито рукопис Войнича.
Аварії й катастрофи В Османській імперії, у Центральноанатолійській зоні, яка включає численні центри землетрусів, відбувся найсильніший в історії цієї країни землетрус магнітудою М 9. 5 березня — Іспанський пароплав Принсіпе де Астуріас (Principe de Asturias) зазнав аварії біля берегів Іспанії. Загинуло 500 осіб.
15 квітня — Британський лайнер Титанік (Titanic) затонув у Північній Атлантиці після зіткнення з айсбергом. Загинуло 1469—1503 людей. 23 вересня — Російський пароплав Обновка затонув на Північній Двіні. Загинуло 115 осіб. 28 вересня — Японський пароплав Кічемару (Kichemaru) затонув біля берегів Японії. Загинуло 1 000 осіб.
У науці
Петер Дебай побудував модель теплоємності твердого тіла з кубічною залежністю від температури. Карл Зундман отримав аналітичний розвязок задачі трьох тіл через ряди. Віктор Франц Гесс довів існування космічних променів. Джозеф Джон Томсон виявив, що навіть стабільні елементи мають ізотопи. Макс фон Лауе запропонував використовувати кристали для дифракції рентгенівських променів. Казимир Функ ввів поняття вітамінів. Вілбур Сковілл створив шкала Сковіллу гостроти перців. Альфред Лотар Вегенер представив теорію літосферних плит. 18 грудня на засіданні Лондонського геологічного товариства оголошено про відкриття «пілтдаунської людини», раніше невідомого виду стародавньої людини. В 1953 році встановлено, що це був археологічний обман.
Нобелівська премія з фізики: Нільс Густав Дален за винахід автоматичних регуляторів, що використовуютьася у сполученні з газовими акумуляторами для джерел світла на маяках і буях з хімії: Франсуа Огюст Віктор Гріньяр «За відкриття реактиву Гріньяра, що сприяв розвитку органічної хімії», та Поль Сабатьє «За метод гідрогенізації органічних сполук у присутності дрібнодисперсних металів, який різко стимулював розвиток органічної хімії» з медицини та фізіології: Алексіс Каррель, «На знак визнання робіт над судинним швом та трансплантації кровоносних судин й органів» з літератури: Гергарт Гауптман премія миру: Еліу Рут, «За зусилля зі зміцнення миру в західній півкулі»
У мистецтві
Едгар Райс Барроуз опублікував «Принцесу Марса» та перші твори про Тарзана. Артур Конан Дойл надрукував «Загублений світ». Теодор Драйзер видав роман «Фінансист». Гійом Аполлінер запровадив термін орфізм. Відбулася прем'єра композиції «Місячний П'єро» Арнольда Шенберга. У столиці Болгарії Софії завершилося будівництво Храму-пам'ятника Олександра Невського.
У спорті
Засновано футбольні клуби Сантус (Бразилія), Свонсі Сіті (Уельс), Спліт (Хорватія) У Стокгольмі відбулася V Олімпіада. До програми входили змагання з мистецтва. Час фіксували за допомогою електричних годинників. Найбільше медалей виграли представники Швеції, золотих — США. Востаннє до ігор допускалися приватні особи, що не входили в делегації країн. Дебютувало сучасне п'ятиборство. Почалася реєстрація рекордів у легкій атлетиці.
Народились Дивись також :Категорія:Народились 1912 19 січня — Канторович Леонід Віталійович, російський математик, економіст 19 січня — Левчук Тимофій Васильович, український кінорежисер 19 січня — Стецько Ярослав Семенович, діяч ОУН, заступник С.Бандери 23 січня — Борис Олександрович Покровський, радянський і російський оперний режисер, Народний артист СРСР 30 січня — Барбара Такман, американський історик, письменник, журналіст, найбільше відома за книгою «Серпневі гармати». 6 лютого — Браун Єва, дружина Адольфа Гітлера 17 лютого — Нортон Андре (Аліса Марія Нортон), американська письменниця-фантаст 20 лютого — П'єр Буль, французький письменник 23 березня — Вернер фон Браун, німецький вчений-ракетник 8 квітня — Соня Хені, норвезька спортсменка, фігуристка 12 квітня — Копелян Юхим Захарович, російський актор 15 квітня — Кім Ір Сен, лідер Північної Кореї (1948—94 рр.) 19 квітня — Гленн Сіборг, американський фізик, лауреат Нобелівської премії з хімії 1951 року. 2 травня — Аксель Шпрінгер, німецький видавець 11 травня — Стельмах Михайло Панасович, український письменник 19 травня — Гаврило Мартинович Глюк, український живописець (пом. 1983). 26 травня — Кадар Янош, керівник соціалістичної Угорщини (1956—87 рр.) 27 травня — Чівер Джон, американський письменник 28 травня — Патрік Вайт, австралійський письменник 23 червня — Тьюрінґ Алан Метісон, англійський математик 24 липня — Гриценко Микола Олімпійович, актор 4 серпня — Рауль Валленберг, шведський дипломат 10 серпня — Амаду Жорже, бразильський письменник 23 серпня — Келлі Джин, американський танцівник, актор 25 серпня — Хонеккер Еріх, керівник НДР (1973–1989 рр.) 30 серпня — Едвард Перселл, американський фізик 10 вересня — Бідструп Херлуф, данський карикатурист 29 вересня — Антоніоні Мікеланджело, італійський кінорежисер 3 листопада — Стресснер Альфредо, президент-диктатор Парагваю (1954—89 рр.) 14 листопада — Малишко Андрій Самійлович, український поет, громадський діяч 1 грудня — Роман Марчак, голова Проводу ОУН(р) Житомирщини, член Центрального Проводу ОУН(р). 8 грудня — Добош Степан Васильович, засновник та перший ректор Ужгородського університету
Померли Дивись також :Категорія:Померли 1912
29 березня — Роберт Фолкон Скотт, британський морський офіцер і керівник двох експедицій до Антарктиди (*1868). 26 травня — Високович Володимир Костянтинович — патологоанатом, бактеріолог й епідеміолог (*1854). 20 червня — князь Олександр Долгоруков, державний діяч Російської імперії, уродженець Чернігівської області. 17 липня — Анрі Пуанкаре, французький математик, фізик, філософ (*1854). 5 жовтня — Льюїс Босс, американський астроном, укладач Генерального каталогу зірок
Див. також 1912 у кіно 1912 в авіації Список керівників держав 1912 року