Микола Михайлович Небесник (1912—2002) — український та словацький педагог і самодіяльний живописець.
Життєпис Народився 20 жовтня 1912 року в сім'ї хлібороба в с. Дравці (тепер м. Ужгород). Його батько Михайло Небесник походив із с. Коромля (Собранецький район Словацької республіки), загинув на італійському фронті Першої світової війни. Мати майбутнього педагога — Верона Пайкош народилася в с. Дравці, рано померла, тому вихованням та освітою майбутнього педагога займався його старший брат Михайло Небесник (1899—1986).
Микола Небесник закінчив 4-річну школу в с. Дравці та 8 річну гімназію в місті Ужгороді. Особливе захоплення в нього викликали заняття малюнком під керівництвом знаменитого педагога та митця — Йосипа Бокшая. По завершенню навчання в гімназії М. Небесник став студентом Карлового університету в Празі, де вивчав українську та французьку мови і фізкультуру. Брав активну участь у студентському самоврядуванні. У Празі познайомився із письменником Іваном Ольбрахтом, якому давав уроки української мови.
Протягом навчання у Празі Микола Небесник відвідував художні виставки, цікавився образотворчим мистецтвом.
Отримавши диплом про вищу освіту став викладачем Хустської гімназії на Підкарпатській Русі (1936—1939). Після окупації краю хортистською Угорщиною, працював у руській гімназії м. Мукачево (до 1945 р.). З обранням Народної ради Закарпатської України і прийняття рішення про возз'єднання із Радянською Україною уповноважений НРЗУ в справах освіти призначив Миколу Небесника директором Ужгородської вчительської семінарії з українською мовою навчання. Водночас з ідеологічних причин він був заарештований органами безпеки, а потім відпущений після звернення брата Михайла до представників влади.
З початком 1945 року під час формування кордону поблизу Ужгорода між Чехословаччиною та Радянським Союзом (у його складі Закарпатська Україна) Микола Небесник переїхав у с. Коромлю до сім'ї свого батька, де в місцевій школі розпочав педагогічну діяльність.
Після вчителювання у селах Коромля та Порубка 1949 року був переведений до гімназії м. Собранці. Протягом 1953—1961 років був директором, а протягом 1961—1968 років заступником директора Собранецької гімназії (згодом одинадцятирічної школи). Як викладач проводив заняття з філології та фізкультури, захоплювався живописом пам'ятаючи з юності студії із Йосипом Бокшаєм. Микола Небесник підтримував дружні стосунки із професійними художниками Словаччини — Мілкою Лакомою та учнем Адальберта Ерделі професором кафедри образотворчого мистецтва педагогічного факультету в Пряшеві Степаном Гапаком. В Україні М. Небесник тісно співпрацював із учнями Йосипа Бокшая — Володимиром Микитою та Антоном Кашшаєм.
Виставки творів Миколи Небесника відбувалися в Східній Словаччині у 1972, 1977, 1982, 1987, 1997 роках.
Микола Небесник помер 30 січня 2002 року у віці 89 років. Похований у м. Собранці.
Микола Небесник став одним із перших представників династії закарпатської родини педагогів, до якої також належать Небесник І. М., Небесник І. І. та Небесник І. І. (молодший).
Джерела Danilak Michal Dejiny Gymnazia v Sobranciach (1948—2008) / 2008, 84s. Чаварга Ганна, Небесник Микола. Моя любов / Журнал «Дружно вперед». — 1987 р. № 1, ст. 22—23. Hapak Štefan. Mikulaš Nebesnik. Výber z tvorby 1987, 20s., Prešov. Hapak Štefan, Mikulaš Nebesnik. 1997.