Карл Генчель (; 23 вересня 1899, Нойдамм — 12 грудня 1956, Мюнстер) — німецький офіцер, генерал-майор люфтваффе. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія Після початку Першої світової війни 28 вересня 1914 року призваний в 151-й піхотний полк. З листопада 1914 року воював на російському фронті в складі 59-го піхотного полку. У 1916 році взятий в полон. У липні 1918 року звільнений і повернувся до Німеччини.

З травня 1919 року служив на авіабазі в місті Кенігсберг. 29 лютого 1920 року звільнений з армії і 8 квітня 1920 року вступив у поліцію. З 1 серпня 1929 року — командир поліцейської повітряної варти в Касселі, з 1 січня 1931 року — начальник поліцейської льотної школи в Ціренбергу (Гессен). 1 жовтня 1934 року переведений в люфтваффе. З 1 квітня по 30 вересня — командир ескадрильї 165-ї винищувальної ескадри (Кітцінґен). Закінчив Технічну академію люфтваффе (1937). В січні-квітні 1938 року брав участь у військових діях в Іспанії, командир ескадрильї 88-ї розвідувальної ескадри легіону «Кондор».

З 15 квітня 1938 року — начальник оперативного відділу штабу 3-ї авіадивізії, з 26 вересня 1939 року — штабу генерала для особливих доручень. 1 квітня 1940 року призначений командиром 2-ї групи 77-ї винищувальної ескадри. 14 січня 1941 року переведений в штаб командира винищувальної авіації 3, а 9 травня 1941 року — в штаб авіаційного командування особливого призначення «Ірак», 23 грудня 1941 року — знову в штаб командира винищувальної авіації 3. У грудні 1941 року призначений командиром винищувальної авіації 3 (в зону його відповідальності входила Німецька бухта — Гельголанд). 1 жовтня 1943 року призначений командиром 3-ї, 30 грудня 1943 року — 5-ї винищувальної дивізії, з 15 лютого 1945 року — 16-ї авіадивізії, з 10 квітня 1945 року — 7-ї винищувальної дивізії. 1 травня 1945 року під його командуванням сформоване ударне з'єднання «Генчель», з яким він діяв проти англо-американських військ. 8 травня 1945 року здався в полон. У 1948 році звільнений.

Звання

Єфрейтор (27 січня 1915) Унтерофіцер (25 серпня 1915) Сержант (31 березня 1919) Унтер-вахмістр поліції (8 квітня 1920) Вахмістр поліції (1 лютого 1921) Обер-вахмістр поліції (1 грудня 1923) Лейтенант поліції (29 квітня 1927) Оберлейтенант (26 березня 1929) Гауптман поліції (1 липня 1934) Гауптман (1 жовтня 1934) Майор (1 січня 1939) Оберстлейтенант (1 жовтня 1941) Оберст (1 квітня 1943) Генерал-майор (1 грудня 1944)

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу Нагрудний знак «За поранення» в чорному Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Комбінований Знак Пілот-Спостерігач Медаль «За Іспанську кампанію» (Іспанія) Воєнний хрест (Іспанія) Національний знак пілота (Іспанія) Іспанський хрест в золоті з мечами Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го (28 червня 1940) класу Нагрудний знак пілота (Італія) Німецький хрест в золоті (9 листопада 1942)

Література

Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002 Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Посилання

Біографія Карла Гентшеля.