Маса́ї (або маасаї; маа, лумбва, самоназва — іл-масаї) — східно-африканський нілотський кочовий народ, який мешкає в північних, центральних і південних регіонах Кенії, включаючи північ Танзанії, поблизу району Великих африканських озер.Maasai — Introduction Jens Fincke, 2000—2003 Їхня рідна мова — маа, нілотська мова, споріднена з динка, календжин та нуер, що входить до ширшої ніло-сахарської мовної сім'ї. За винятком деяких людей похилого віку, які проживають у сільській місцевості, більшість масаї розмовляють офіційними мовами Кенії та Танзанії — суахілі та англійською.
Відомий своєю войовничістю, антропометричними даними та міцним почуттям незалежності.Африка: Энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 2. / Гл. ред. А. Г. Громыко. Ред. коллегия: М. В. Васев, А. М. Васильев, Н. И. Гаврилов и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 671 с. (с. 164)
За даними перепису населення 2019 року, чисельність народу масаї в Кенії становила 1 189 522 особи, тоді як за даними перепису 1989 року — 377 089 осіб.
Територія проживання, чисельність, субетноси
Живуть у краю Маасайленд («земля масаїв») у прикордонні Кенії (450 тис. осіб) та Танзанії (300 тис. осіб). Таким чином, загальна чисельність масаїв — бл. 750 тис. осіб. За іншими даними (див. ) — сягає 883 тис. осіб. Розбіжності у даних також пояснюються достатньою умовністю проведення перепису у районах проживання масаїв.
До складу масаїв включають велике число субетносів. Серед інших аруша та барагайю (в Танзанії відповідно — 170 та 30 тис. осіб), які за укладом життя ближчі до сусідніх бантумовних народів. Групу самбуру часто розглядають як окремий етнос.
Територія Масаї досягла найбільших розмірів в середині 19-го століття, і охоплювала майже всю Велику рифтову долину та прилеглі території від гори Марсабіт (Marsabit) на півночі до Додома на півдні. На схід худоба Масаї випасалась аж до узбережжя Танга в Танганьїці (тепер Танзанія). В 1911 році землі Масаї в Кенії були скорочені на 60 відсотків, коли британці виселили їх, щоб звільнити місце для поселенців ранчо.
Згодом територія Масаї була обмежена до сучасних округів Kajiado і .
Масаї в Танганьїці (Танзанії) були переміщені з родючих земель між горами Меру і Кіліманджаро, і найродючіших високогірних біля Нгоронгоро в 1940 році. Багато земель було забрано, щоб створити заповідники і національні парки: Амбоселі, Національний парк Найробі, Масаї Мара, Самбуру, Озеро Накуру і Тсаво в Кенії; і Маньяра, Нгоронгоро, Тарангіре та Серенгеті, що зараз в Танзанії.
Масаї, оскільки були скотарями, пручалися примусу уряду Танзанії та Кенії до більш осілого способу життя.
Вони зажадали права випасу в багатьох національних парках обох країн.
Мова
Мова масаїв належить до східно-суданської підгрупи шарі-нільської групи ніло-сахарської мовної родини. Має безліч діалектів (див. ). Діалекти, якими спілкуються масаї у Кенії та Танзанії мають лексичну спорідненість у межах 82-86 %.
Традиційні заняття і управління
Традиційно масаї є кочовими скотарями (велика рогата худоба — зебу, вівці, кози). Згадувані вже аруша та барагайю у матеріальній культурі та побуті близькі до сусідів — народів банту (кікую, чагга), з якими історично мають давні контакти. Зокрема, аруша є осілими й займаються землеробством (елевсина, маїс, гарбузи), нерідко їх взагалі відносять до народів банту. У масаїв розвинуте ковальство й зброярство.
Основа соціальної організації — територіальні общини.
Етнічна історія
Перші згадки про масаїв датуються 500-ми роками до н. е. у давньоєгипетських джерелах, за якими масаї жили в районі верхнього Нілу в південному Судані. Етногенез народу пов'язують як з нілотським, так і кушитським компонентом. З часом — у 16-17 століттях вони мігрували далі на південь у область, відому нині як Танзанія. У середині 19 століття масаї з-поміж найвпливовіших груп у Африці, що володіли 10 мільйонами акрів землі, наприкінці століття, проте, народ роздирає внутрішня колотнеча. Сьогодні крім ведення традиційного господарства, зайняті у туризмі.
Духовна культура
Додержуються традиційної релігії; серед аруша є християни (Біблію перекладено в 1991 р.). У масаїв існували вікові класи та ініціації.
Цікаві факти, пов'язані з масаями
Масаї є членами міжнародної Організації непредставлених націй та народів. Масаї — одні з найвищих на зріст людей на планеті. Крім того, згідно з даними антропологів (див. Правило Алена) серед решти народів світу масаї мають найдовші кінцівки (руки і ноги) відносно розмірів тіла. У масаїв безліч цікавих традицій і звичаїв. Один з найдивніших обрядів — т. зв. «стрибаючий танець» чоловіків-масаїв. Суть ритуалу, який влаштовують молоді воїни-парубки, намагаючись підстрибнути вгору на одному місці якомога вище, в тому, щоб показати свою силу і спритність. Зараз, в епоху туризму, це «дійство», звичайно, оригінальний спосіб привабити туристів. На відміну від решти народів Східної Африки у суспільстві масаїв жінка аж ніяк не упосліджена, а бере активну участь у житті племені. Прикметними рисами масайських жінок є поголена голова, яскраві шати (на вид звичайні балахони), намиста і браслети. У масаїв взагалі дивні уявлення про красу і гігієну. Достатньо сказати, що і в чоловіків, і в жінок масаїв практикується видалення одного з нижніх зубів та обрізання. Намагання кенійського уряду зупинити ці «процедури» не надто успішні.
Відомі масаї
— кенійський журналіст та голова Гільдії редакторів Кенії — колишній спікер Національної асамблеї Кенії — доцент Університету Мої та постійний секретар Міністерств освіти та місцевого самоврядування — засновник Maasai Education Discovery — колишній кенійський політик та міністр кабінету міністрів — соціолог, член Законодавчих зборів Східної Африки 2017—2022 років від Танзанії — перша жінка, яка виступила перед радою старійшин масаї на горі Кіліманджаро та переконала раду заборонити каліцтво жіночих статевих органів серед масаї по всій Кенії та Танзанії. — Кабінет Міністрів Кенії з питань внутрішніх справ та координації національного уряду з 2012 по 2014 рік — пророк, на честь якого названо пік Батіан, найвищу вершину гори Кенія — член парламенту південного округу Кадзіадо — колишній секретар Кабінету міністрів Кенії з питань внутрішніх справ та координації національного уряду з 2014 року до своєї смерті у 2017 році. — колишній кенійський політик і лідер спільноти Маа — захисниця гендерної рівності, феміністка та науковиця Давід Рудіша — бігун на середні дистанції та володар світового рекорду на 800 метрів Джордж Саїтоті — колишній віцепрезидент Кенії — кенійський політик — шостий архієпископ і предстоятель англіканської церкви Кенії — прем'єр-міністр Танзанії з 1977 по 1980 рік, а також з 1983 по 1984 рік. Санапеї Танде — кенійський музичний виконавець
Примітки
Джерела і посилання Африка: Энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 2. / Гл. ред. А. Г. Громыко. Ред. коллегия: М. В. Васев, А. М. Васильев, Н. И. Гаврилов и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 671 с. (с. 164—165) Мифологический словарь, М.: «Советская Энциклопедия», 1991 Народы мира: Историко-этнографический справочник / Гл. ред. Ю. В. Бромлей. Ред. коллегия: С. А. Арутюнов, С. И. Брук, Т. А. Жданко и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1988. — 624 с. (с. 293—294)
Посилання
Інтернет інфоґід Африкою — масаї
Приватний сайт Йєнса Фінке про Кенію — розділ про масаїв Християнський етнолоґічний сайт з розподіленням етносів по країнам — народи Кенії