Танза́нія, офіційна назва Об'єднана Республіка Танзанія (), країна на сході Африки на березі Індійського океану. Межує на півночі з Угандою і Кенією, півдні з Мозамбіком, Малаві і Замбією, на заході — з Демократичною Республікою Конго, Бурунді і Руандою. На сході омивається водами Індійського океану, на заході — озеро Танганьїка, на південному заході — озеро Ньяса, на півночі — озеро Вікторія. Член ООН та Співдружності націй.

Атрибути країни Окрім стандартних для світової практики атрибутів держави — назви країни, прапор, герб, гімн, Танзанія має національні, притаманні для цієї території державні атрибути, наприклад «жезл батька нації».

Етимологія назви До 1964 року територію країни охоплювали дві державні формації — континентальна й острівна (які в різні історичні часи мали різні назви). Але уже за часів новітньої історії (XIX—XX століття) ці територіальні формування стали відомі світу як Занзібар, що став англійським протекторатом у 1890 році, а незалежним султанатом у 1963 році та Танганьїка, колонія Німеччини до 1914 року, що була підмандатною територією Ліги Націй у 1920—1946, самоуправною територією у віданні ООН з 1946 року, а згодом одержала незалежність у межах Британської Співдружності в 1961 році.

Ставши незалежною республікою, очолюваною президентом Джуліусом Ньєрере, у 1964 році Танганьїка об'єдналася із Занзібаром, тому в назві держави поєднали кілька перших літер від назв попередніх державних формувань. Країна дістала назву Танзанія — ТАН (перші три букви від Танганьїка) + ЗАН (перші три букви від Занзібар). Таким чином, починаючи з 1964 року на світовій мапі постала держава з назвою — Об'єднана республіка Танзанія.

Прапор країни

Прапор Танзанії був прийнятий в 1964 році шляхом об'єднання прапорів Танганьїки і Занзібару. Прапор розділений по діагоналі жовто-чорною смугою, яка формує зверху й по-низу два трикутники: верхній зелений, а нижній трикутник синій: Зелений колір прапора персоніфікований з багатою рослинністю в країні. Жовтий колір персоніфікований з багатими покладами корисних копалин у країні Чорний колір персоніфікований з кольором шкіри танзанійців. Синій колір персоніфікований з численними озерами і річками країни та Індійським океаном, що омиває його узбережжя.

Герб країни

Герб Танзанії включає в себе воїна та селянку, які стоять опираючись на слонячі бивні (символізують природні багатства країни), обабіч щита (історичний щит притаманний африканським народностям) на якому символічно зображені особливості країни. Щит стоїть на верхівці гори Кіліманджаро, а в підніжжю гори та в ногах чоловіка і жінки, ростуть кущі гвоздики і бавовни, що символізують господарську діяльність та особливості Танзанії.

Золотиста верхня частина символізує наявність корисних копалин у республіці; другою частиною є прапор країни, третьою частиною є червоне тло під прапором, що символізує багаті й родючі ґрунти Африки, тоді як хвилясті смуги, на четвертій частині щита, символізують собою землі, моря, озера та узбережжя країни. У золотій частині прапора зображений палаючий смолоскип, що означає свободу, освіту й знання, а спис означає захист свободи, тоді як сокира і мотика є інструментами, якими послуговується народ Танзанії, що розбудовує свою країну.

Гімн країни

Mungu ibariki Afrika () — державний гімн Танзанії. Є відомою мелодією Еноха Сонтонгі «Боже, благослови Африку» зі словами, перекладеними на суахілі, що також є частиною гімну Південної Африки й (зі зміненими словами) гімном Замбії. Був затверджений як державний гімн Танганьїки після одержання останньої незалежності в 1961 році. Після об'єднання Танганьїки із Занзібаром у нову країну Танзанію в 1964 році було вирішено залишити гімн першої як офіційний гімн.

Географія

Країна розташована на Східноафриканському плоскогір'ї (висота понад 1000 м). Найвища точка — вулкан Кіліманджаро (5895 м).

Клімат головним чином екваторіально-мусонний.

Головні річки — Пангані, Руфіджі, Рувума. По кордону — озера Вікторія, озеро Танганьїка, Ньяса (Малаві). Переважають савани та рідколісся.

Клімат країни Танзанія здебільшого розташована в тропічному поясі, тому їй характерний тропічний клімат. У високогір'ях, температура коливається від +10 до 20 °C в холодну і спекотні пори року, відповідно. В інших частинах країни температура рідко падає нижче 20 °C. Найспекотніший період приходить в період з листопада по лютий (25—31 °C), а найхолодніший період припадає на травень — серпень (15—20 °C).

Танзанії притаманні два основні сезонні періоди опадів. Одним з них є літній, що триває з грудня по квітень, а інший, не тривалий й міжсезонний, бімодальний сезон дощів відбувається двічі, в проміжку: жовтень-грудень і березень-травень. Перший проходить у південній, південно-західній, центральній і західній частинах країни, а другий сезон дощів, зчаста, находить на північ і північне узбережжям країни. У бімодальному режимі в березні — травні дощі зазвичай затяжні, які називають «Масика» (Masika), а в період жовтень-грудень, як правило, випадають короткочасні дощі, які називають «Вулі» (Vuli).

Історія

Демографія Танзанії

У 2006 році чисельність населення Танзанії становило 38 329 000 осіб, за оцінками фахівців, темпи зростання чисельності танзанійців 2 відсотки. Населення країни розподілено вкрай нерівномірно по всій території Танзанії, з щільністю від 1 людини на квадратний кілометр у посушливих районах і до 51 особи на квадратний кілометр в материковій частині нагір'я із достатнім водозабезпеченням, та аж 134 людини на квадратний кілометр на Занзібарі. Більше 80 % населення мешкає у сільській місцевості. Дар-ес-Салам (колишня столиця) є найбільшим містом і торговим центром країни; тоді як Додома (розташований в самому центрі Танзанії) стала новою столицею і місцем перебування парламенту та більшості владних структур.

Загальні демографічні показники в Танзанії такі (дані виведені станом на 2008 рік): Вікова структура: 10—14 років — 44,3 % (чоловіків 7 988 898 / 7 938 979 жінок), 15—64 років — 53,1 % (чоловіки 9 429 959 / 9 634 102 жінки), 65 років і старші — 2,6 % (чоловіки 405 803 / 524 713 жінки). Темпи приросту населення — 2,07 %. Народжуваність — 35,12 новонароджених на 1000 осіб населення. Смертність — 17,38 смертей на 1000 осіб населення. Співвідношення статей: при народженні — 1,03 хлопчики / 1 дівчинка, у віці до 15 років: 1,01 хлопчика / 1 дівчинка, у віці від 15 років і до 65 років: 0,98 чоловіків / 1 жінку, у віці 65 років і старше: 0,77 чоловіків / 1 жінку, сумарний показник — 0,98 чоловіків / 1 жінку. Коефіцієнт дитячої смертності — 70,46 смертей на 1000 новонароджених. Очікувана тривалість життя: загальна — 51,45 року, для чоловіків — 50,06 року, для жінок — 52,88 року. Загальний коефіцієнт народжуваності — 4,62 новонароджених припадає на одну жінку.

Танзанія має високі темпи зростання населення. Загальний коефіцієнт народжуваності становить 5,3 дитини на одну жінку (хоча офіційні дані занижені, оскільки численні національно-релігійні групи не дають чітких даних, що пов'язано з етнічно-суспільними конфронтаціями, а також простими побутово-медичними проблемами, а звідси витікає значна смертність новонароджених). У наш час близько 44 відсотки населення перебувають у віці до 15 років, тому, за всіма прогнозами, слід чекати чергового спалаху збільшення чисельності населення. У той же час існують суттєві перепони в подальшому існуванні цих осіб, які пов'язані з величезною злиденністю більшості населення країни і відносно високим відсотком санітарно-медичних проблем, особливо — поширенням СНІДу. Все це відбивається на високій смертності в країні та значним числом міграції за межі Танзанії.

Етнічний склад країни Населення Танзанії більшою мірою розподіляється на чорношкірих африканців, які становлять абсолютну більшість в країні, арабське населення, що в колишній історії країни було домінуючим у владних верствах та прошарках, але внаслідок революції та інших демографічних процесів воно суттєво скоротилося й тепер не відіграє такої суспільної ролі. Тоді як на його зміну добавилися вихідці з Азії (індійці, пакистанці та китайці), мігранти з інших африканських країн, а також незначна частина європейців.

Африканське населення складається з більш ніж 120 етнічних групCIA World Factbook: Tanzania#People , з яких: 12 % сукума (Sukuma) і 9 % ньямвезі (Nyamwezi) , 8 % хехе (Hehe) і бена (Bena), гого (Gogo), 7 % гая (Haya), 6 % маконде (Makonde), 6 % чагга (Chagga) і ньяк'юса (Nyakyusa) налічують більш ніж 1 млн осібUniversity of Pennsylvania African Studies Center: East Africa Living Encyclopedia: Tanzania Ethnic Groups. Інші значні етнічні групи — паре (Pare), шамбаа (Shambaa) і нгоні (Ngoni). Більшість танзанійців, в тому числі таких великих етнічних груп, як сукума і ньямвезі, за своїм походження банту. Окрім того в країні мешкають представники етнічної групи нільських племен або пов'язаних з ними своїм походженням — кочовики 3 % масаї (Maasai) та луо (Luo), обидва цих племені суттєвіше представлені в сусідній Кенії. Водночас в країні племена сандаве (Sandawe) і хадза (Hadza) говорять мовами з койсанської мовної сім'ї, поширення якої набагато тисяч кілометрів від Танзанії — в районі пустелі Калахарі в Південній Африці«Tanzania». Encyclopædia Britannica Online..

Значно малочисельнішими в країні є араби, індійці та пакистанці, китайці, а також незначна громада вихідців з Європи«'Michael Jackson' women in Tanzania search for Chinese husbands ». The Times. 13 October 2009.. У 1994 році азійська громада становила 50 000 осіб на материку і 4000 на Занзібарі. За приблизними оцінками урядовців у Танзанії мешкає 70 тисяч арабів«Tanzania (08/09)». U.S. Department of State., чисельність арабського населення лише приблизна, оскільки внаслідок Занзібарської революції, після 12 січня 1964 року була повалена місцева арабська династія, а тисячі арабів та індійців були вбиті в ході заворушень, решту були затримані й більшість з них були депортовані . Більшість з 10 тисяч європейців представлені у владних структурах, медицині, науці та великому бізнесі, а також підтримують гуманітарні місії та програми на Африканському континенті. Слід відмітити, що в країні в пересильних таборах мешкає 431 000 біженців із Бурунді та 96 000 із Демократичної Республіки Конго.

Мови в країні

У Танзанії загалом розмовляють 127 різними мовамиLanguages of Tanzania. Ethnologue.com Stand 2005. У Танзанії, представлені всі чотири основні мовні груп Африки: близько 90 % населення говорять мовами банту, на півночі країни вживаються ніло-сахарські мови, південнокушитські мови, койсанські мови племен гадза і сандаве. Водночас, де-юре зафіксовано офіційну мову країни — суахілі, хоча вона не є національною танзанійською мовою, але, будучи історично вживана, як Лінгва-франка (ввібравши численні мовні особливості країни, вона виникла, як допоміжна мова міжетнічного спілкування), в теперішній час її почали використовувати в службових цілях, навчанні та торгівлі, таким чином де-факто вона стала офіційною мовою Танзанії.