Бальнібарбі (в оригінальному авторському написанні — Balnibarbi) — вигаданий Джонатаном Свіфтом континент чи великий острів у Тихому океані, який у ІІІ розділі своїх мандрів відвідав Гуллівер.
Країна керується з острова Лапута. Острів літає завдяки заляганням магнітних мінералів під поверхнею Бальнібарбі. Ці залягання простягаються не більше ніж на 4 милі і 6 ліг за межі країни, що зумовлює здатність острова літати виключно в цих межах.
Місцезнаходження У творі Гуллівер вказує координати свого розташування за годину до свого захоплення піратами як 46° північної широти і 183° східної довготи. Після цього він 5 днів дрейфував на Південний Схід і був підібраний мешканцями летючого острова Лапута, які й відвезли його в Бальнібарбі. Загалом місцерозташування Бальнібарбі Гуллівер описує таким чином: на Схід від Японії на Південь від Алеутських островів на Захід від Каліфорнії (практично недосліджений для сучасників Гуллівера регіон Америки) на Північ від морських просторів Тихого океану.
На Північному Заході від Бальнібарбі розташований острів Лаггнегг, з яким торгує населення Бальнібарбі.
Міста в Бальнібарбі Лагадо — найбільше місто і наземна столиця головної держави Бальнібарбі («надземна» столиця розташована на летючому острові Лапута) Ліндаліно — друге за величиною місто Бальнібарбі. У 1704 році в місті спалахнуло повстання, мешканці зачинили браму, заарештували губернатора, витримали осаду Лапути і вийшли з-під контролю головної держави Бальнібарбі Малдонада — головний морський порт Бальнібарбі на відстані 150 миль від Лагадо
Джерела Д. Свіфт. Мандри Гулівера on-line «Мандри Гулівера» на Читанці (укр) «Мандри Гулівера» українською в мережевій бібліотеці «Відкрита книга»