Ракхігархі () — місто цивілізації долини Інду, що існувало понад 5000 років тому. Знаходиться в окрузі Гісар штату Хар'яна, Індія, приблизно за 150 км північно-західніше від Делі.

Місто розташовувалося неподалік від висохлого річища древньої річки Сарасваті — ця річка більшістю вчених асоціюється з річкою ГхаггарRakhigarhi likely to be developed into a world heritage site, яка колись протікала через ці землі, але, як вважають гідрологи, пересохла приблизно до 2000 року до н. е. (див. посуха 2200 року до н. е.).

Згідно версії археолога — місто знаходиться в долині висохлої нині річки Дрішатваті, яка мала виток на гірському хребті Шивалік.Jane McIntosh, The Ancient Indus Valley: New Perspectives. Understanding ancient civilizations. ABC-CLIO, 2008 https://books.google.ca/books?id=1AJO2A-CbccC&pg=PA76#v=onepage&q&f=false Річка є притокою річки . Сарсуті в свою чергу є притокою річки Гхаггар-Хакра. На середину 2010-х дискусії про точне розташування річок в давнину не завершені, є низка невирішених питань.Chopra, Sanjeev (25 September 2010). «Overflowing Ghaggar, Tangri inundate some villages along Punjab-Haryana border». The Indian Express. Retrieved 9 April 2017.

http://archive.indianexpress.com/news/overflowing-ghaggar-tangri-inundate-some-villages-along-punjabharyana-border/687474/Rivers in Ambala, Markanda River Ambala, Tangri River Ambala

Розмір та унікальність Рахігархі привернули увагу археологів. Він ближче до Делі, ніж інші великі міста Індської цивілізації, що вказує на поширення частини населення і культури Інду на Схід, через північну Індію. Поруч з містом знаходиться — інше велике, покинуте місто Індської культури.Possehl, Gregory L. (2002). The indus civilization : a contemporary perspective (2. print. ed.). Walnut Creek, CA: AltaMira Press. pp. 63, 71, 72. https://books.google.ru/books?id=pmAuAsi4ePIC&pg=PA69&redir_esc=y#v=onepage&q&f=falseMcIntosh, Jane R. (2008). The ancient Indus Valley : new perspectives. Santa Barbara, Calif.: ABC-CLIO. p. 293 https://books.google.ru/books?id=1AJO2A-CbccC&redir_esc=y&hl=ru Так само відносно неподалік розташовані стародавні міста Індської долини, розташовані вздовж висохлої долини річки , , , , .

Опис міста Ракхігархі значно перевищував за розмірами та за віком відоміші міста того часу Хараппу та Мохенджо-Даро.Rakhigarhi, the biggest Harappan site, Sep 08, 2015 Площа Ракхігархі становила 350 га, що на 50 га більше, ніж Мохенджо-Даро.. Приблизно 2,5-3 тис. років до н. е. в Ракхігархі могло жити близько 40 тисяч осіб. Взимку жителі Ракхігарі і його передмість вирощували пшеницю, ячмінь, горох і вику, влітку вони вирощували пшоно, урад-дав, кінський нут і рис місцевого різновиду. Всі ці культури, за даними радіовуглецевого аналізу, вирощувалися місцевими жителями в 2700-2600 роках до н. е.. Ймовірно, рис був повністю одомашнений в Південній Азії окремо від цього процесу в Китаї і предком цього рису був, швидше за все, дикоростучий вид .Rice farming in India much older than thought, used as «summer crop» by Indus civilization. November 21, 2016.Індія заперечує першість Китаю у винаході рису, заявляють вчені

Розкопки виявили добре сплановане місто, дороги завширшки 1,92 метра, трохи ширше, ніж в Калібангані. Кераміка схожа на знахідки у Калібангані та Банавалі. Знайдені ями, оточені стінами, імовірно це місця для жертвоприношень. Вогонь широко використовувався у релігійних церемоніях. У Рахігархі були виявлені вогняні жертовники і апсідальні структури.

Каналізаційні стоки для води, були облицьовані цеглою. Ці стоки були проведені до будинків, в будинках була організована каналізація по типу сучасної. Знайдено теракотові статуї, бронзові вироби, гребені, мідні рибні гачки, голка, теракотові пломби. Виявлено бронзове судно, прикрашене золотом і сріблом. Знайдений завод з виготовлення ювелірних прикрас та 3000 напівкоштовних каменів. Були знайдені інструменти для полірування каменів і спеціальні печі. Ознаки процвітаючою торгівлі можна побачити при розкопках — є знахідки ювелірних виробів і ваг. Знайдені тут вагові камені, аналогічні іншим, знайденим на багатьох інших містах Індської культури, що підтверджують наявність стандартизованих вагових систем.«Dig this! 5,000-yr-old skeletons found in Hisar». Hindustan Times. 15 April 2015.«Virtual Harappans to come alive». The Hindu. 3 May 2015.

З Рахігархі, Чанхударо і Хараппи відомі сліди бавовняної тканини, збережені на срібних або бронзових предметах.McIntosh, Jane R. (2008). The ancient Indus Valley : new perspectives. Santa Barbara, Calif.: ABC-CLIO. p. 293.

У місті було зерносховище, що відноситься до часів розквіту Індської культури — між 2600-2000 роками до н. е.. Зерносховище зроблено з глиняних цеглин, підлога з ущільненої землі, заштукатурені зверху. Є 7 прямокутних камер. Значні сліди вапна і трави, що розклалася, знаходяться на нижній частині стіни зерносховища. Вапно в той час використовувалася як інсектицид, що запобігає грибковим утворенням на зерні. Трава використовувалася для вбирання вологи. З огляду на розміри, зерносховище було або державного масштабу, або приватним — для елітної верстви городян.«Ancient granary found in Haryana». The Hindu. 2 May 2014.

Археологія Відомі дев'ять курганів Ракхігархі, названі в порядку зростання від RGR-1 до RGR-9. Курган RGR-5 займає село Rakhishahpur і він не доступний для розкопок. Виявлено археологами в 1963 році. З тих пір Археологічна служба Індії провела докладні розкопки міста на площі понад 3 км².Harappan surprises Місто мало дороги з твердим покриттям, дренажні системи, резервуари для води. Також були знайдені будови з використанням теракотової цегли — керамічні неглазуровані вироби з кольорової глини, що мають пористу будову.

Було виявлено 11 скелетів, похованих головами у північному напрямку. Поруч з цими скелетами була покладена посуд для повсякденного використання. Три жінки мали браслети на лівому зап'ясті. Біля одного жіночого скелета був знайдений золотий браслет. Крім того, напівкоштовні камені були знайдені біля голови, мабуть, будучи частиною якогось намиста. У кістках похованих були виявлені яйця паразитів.

Було виявлено цегляне зерносховище, що відноситься до зрілої хараппської фази (2600–2000 р. до н. е.) і мало 7 прямокутних або квадратних камер. Всього три шари ранньої, зрілої і пізньої стадій Індської цивілізації були знайдені в Ракхігархі і на кожному рівні місто перевищував за розмірами Хараппи і Мохенджо-Даро. У Ракхігархі загальна товщина шарів склала 22 метри, тоді як в Мохенджо-Даро тільки 17 метрів.Descendants of Harappans still living in Rakhigarhi, Aug 9, 2016

Виявлено цвинтар зрілого періоду Індської культури, в якому знайдено вісім могил. Тіла в цегляних могильних ямах, в одному випадку була дерев'яна труна.Possehl, Gregory L. (2002). The indus civilization : a contemporary perspective (2. print. ed.). Walnut Creek, CA: AltaMira Press. pp. 63, 71, 72. Різні типи могильних ям були підрізані, щоб утворити глиняний козирок що нависає, і тіло було поміщено під ним; а потім верхня частина могили була заповнена цеглою, щоб сформувати дах над могилою.McIntosh, Jane R. (2008). The ancient Indus Valley : new perspectives. Santa Barbara, Calif.: ABC-CLIO. p. 293

Виявлено поховання з 11 скелетами — голови повернені у північному напрямку. Поруч з головами зберігся посуд для повсякденного використання. У трьох жіночих скелетів є браслети на лівих зап'ястях. Біля одного жіночого скелета знайдений золотий браслет. Біля голови були напівкоштовні камені, що свідчить про те, що вони були частиною намиста. У квітні 2015 року було викопано чотири повних людські скелети з кургану RGR-7. Ці скелети належали двом дорослим чоловікам, одній жінці і одній дитині. Біля цих скелетів виявлені кераміка з зернами їжі, а також браслети. Оскільки скелети були розкопані без будь-якого забруднення, археологи вважають, що за допомогою новітніх технологій на цих скелети і отриманої ДНК можна визначити, як Хараппці виглядали як 4500 років тому.

Палеогенетика

На початку 2015 року археологи з Пуне витягли з кургану RGR-7 в Ракхігархі з усіма запобіжними заходами, щоб не забруднити сучасною ДНК, ще 4 скелета — двох чоловіків, жінку і дитину. Вони відносяться до розвиненого Хараппського періоду. Вивчати викопну ДНК будуть у південнокорейському Сеульському національному університеті. За даними керівника лабораторії древньої ДНК в Лакхнау (штат Уттар-Прадеш) Ніраджа Райян (Niraj Rai) в хараппських зразках з Ракхігархі немає Y-хромосомної гаплогрупи R1a. Таким чином, Теорія виходу з Індії не відповідає наявним палеогенетичним даним.The Genetic History of Indians: Are We What We Think We Are?, 20 April 2018Indus Valley People Did Not Have Genetic Contribution From The Steppes: Head Of Ancient DNA Lab Testing Rakhigarhi Samples, 27 April 2018 Доктор Васант Шинде (VS Shinde) з Деканського коледжу в Пуне зазначив, що змішання жителів Центральної Азії, які говорять на арійських мовах, з корінними жителями Індійського субконтиненту відбулося між 1500 роком до н. е. та 1000 роком до н. е. з утворенням кластера ANI (Ancestral North Indian). ANI це змішаний кластер, який несе в собі сильну присутність Y-хромосомної гаплогрупи R1a. Кластер ASI (Ancestral South Indians) склався в результаті змішування іранських фермерів і місцевих дравидів. Підраховано, що змішання кластерів ANI і ASI відбулося після 500 року до н. е.. Стародавня ДНК з Ракхігархі не збіглася ні з ким-небудь із сучасних мешканців цих місць, а з ДНК представників дравідського племені ірула, яке живе в гірському масиві Нілгірі на півдні Індії в штаті ТамілнадPune: Deccan college professor Dr VS Shinde and the Rakhigarhi connection, Sep 9, 2018. У жіночого зразка I6113 (2800-2300 р. до н. е.) з Ракхігархі була визначена , яка є майже ексклюзивною для Південної Азії і відсутня у мітохондріальних геномах, відомих у приблизно 400 стародавніх жителів Центральної Азії. Геном древньої жінки з Ракхігархі мав багато спільного з генетичним матеріалом 11 стародавніх зразків з Центральної Азії (3 з Гонур-Депе в Туркменістані та 8 з Шахрі-Сухте в Ірані). У жодного з цих зразків не було свідчень про походження, пов'язаного з «анатолійськими фермерами».Vasant Shinde et al. An Ancient Harappan Genome Lacks Ancestry from Steppe Pastoralists or Iranian Farmers, 2019

Примітки

Посилання 2015 Man and Environment Journal article on Rakhigarhi burials Haryana Samvad Newsletter: Detailed report on Rakhigarhi with color photographs, page 1-15