Володимир Володимирович Кара́-Мурза́ (, ) — російський тележурналіст, режисер, колумніст, політичний і громадський діяч, публіцист. Федеральний координатор громадського руху «Відкрита Росія». У 2015—2016 роках заступник голови Партії народної свободи. Член бюро демократичного руху «Солідарність» та координаційної ради російської опозиції.

Закінчив історичний факультет Кембриджського університету (Велика Британія).

З 26 січня 2026 року член російської опозиційної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).

Суспільно-політична діяльність

В 1999–2001 роках — в партії «Демократичний вибір Росії», в 2001 — 2008 роках — в «Союзі правих сил»(СПС). У 2000 — 2003 роках — радник голови фракції СПС у Державній думі РФ Бориса Нємцова.

В опозиції Володимиру Путіну з 2000 року. На президентських виборах 2000 року підтримував Григорія Явлінського.

На вибори до Державної Думи 2003 року — єдиний кандидат від «Яблуко — Об'єднані демократи» від партій СПС і «Яблуко» в Чертанівському виборчому окрузі № 204 Москви«Единство» — в одном экземпляре. «Новая газета», 27.11.2003. Під час кампанії команда кандидата партії «Єдина Росія» Володимира Груздева робила спроби зняти Кара-Мурзу з виборів; на його рекламних білбордах гасло освітлення; в ході теледебатів «з технічних причин» відключився звук; в день голосування були виявлені «каруселі»«Совестливый Груздев» «Эхо Москвы», 18.08.2011. У книзі британського журналіста Ендрю Джека «Inside Putin's Russia» Чертанівський округ був приведений як приклад маніпуляцій на російських виборах 2003 рокуInside Putin's Russia: Can There Be Reform without Democracy? Google Books. Згідно з офіційними результатами виборів Груздев отримав 149 069 голосів (53,78 %), Кара-Мурза — 23 800 голосів (8,59 %), кандидат КПРФ Сергій Серьогін — 18 992 голоси (6,85 %)Симпатии электората подсчитаны до сотой доли процента. «РГ-Неделя», № 3375, 27.12.2003.

У січні 2004 року став співзасновником «Комітету-2008: вільний вибір».

У травні 2007 року Кара-Мурза виступив ініціатором висунення письменника і правозахисника Володимира Буковського кандидатом в президенти РФ від демократичної опозиції на президентських виборах 2008 року. Автор «Звернення Ініціативної групи», в якому, зокрема, говорилося: «Опозиції потрібен свій кандидат в Президенти. Сильний, безкомпромісний, рішучий. З бездоганним політичним і — що важливіше — моральним авторитетом. Знаний і шанований в суспільстві. Не пов'язаний ні з якими партіями і групами. Здатний запропонувати країні чесну програму демократичних, правових і соціальних реформ. Нам потрібен кандидат, якого зможуть підтримати всі демократичні виборці Росії. Такий кандидат є. Його ім'я — Володимир Костянтинович Буковський»Заявление Инициативной группы по выдвижению В. К. Буковского кандидатом в президенты РФ Каспаров.ру, 28.05.2007.

На зборах групи виборців на підтримку висунення Володимира Буковського кандидатом на пост президента РФ 16 грудня 2007 року, в якому взяли 823 особи (при необхідних 500), обраний уповноваженим представником групи в Центральній виборчій комісії РФГруппа избирателей в поддержку выдвижения Владимира Буковского на должность Президента Российской Федерации Сайт Инициативной группы, 21.12.2007823 человека поддержали выдвижение Владимира Буковского на должность Президента Российской Федерации Сайт Инициативной группы, 17.12.2007. 22 грудня ЦВК РФ відмовила Буковського в реєстраціїЦИК отказал Буковскому в регистрации Грани.ру, 22.12.2007.

На з'їзді СПС 17 грудня 2007 року Володимир Кара-Мурза був обраний до складу Федерального політичної ради. 29 вересня 2008 року написав заяву про вихід з партії на знак протесту проти її входження в кремлівський проєкт «Праве діло»Вслед за Никитой Белых из СПС выходит член Федерального политсовета партии Владимир Кара-Мурза Контуры, 30.09.2008.

На установчому з'їзді Об'єднаного демократичного руху «Солідарність» 13 грудня 2008 року обраний членом Федерального політичної ради. За підсумками голосування зайняв 2-е місце з 77 кандидатів, поступившись тільки Борису НємцовуРоссийская «Солидарность» учредилась Панорама, № 64, апрель 2009.

10 березня 2010 року підписав звернення російської опозиції «Путін має піти» (підпис № 4).

З 2011 року — учасник протестних акцій, які починалися під гаслом «За чесні вибори!»Muscovites Go to the Streets as Putin Declares ‘Victory’ World Affairs, 05.03.2012.

На об'єднавчому з'їзді Партії народної свободи 16 червня 2012 року обраний до складу Федерального політичної радиСопредседателями партии РПР-ПАРНАС стали Немцов, Касьянов и Рыжков РИА Новости, 16.06.2012. У тому ж році виступив проти заборони в Росії фільму «Невинність мусульман»Ряд российских общественных деятелей выступил против запрета фильма «Невинность мусульман» // Интерфакс-Религия, 01.10.2012.

Брав участь у виборах до Координаційної ради російської опозиції в жовтні 2012 року, посівши 21 місце в загальноцивільному списку.

Має громадянство Росії і Великої Британії.

Підготовка та просування «Закон Магнітського»

З лютого по травень 2011 року Кара-Мурза від імені російської опозиції вів в Конгресі США переговори «про розширення категорій осіб, які підпадають під дію візових санкцій» в рамках законопроєкту «Про відповідальність і верховенство закону» імені Сергія Магнітського, який передбачає заборону на в'їзд до США і заморожування фінансових активів в США для російських чиновників, відповідальних за «грубі порушення прав людини»Каспаров передал в Конгресс США «визовые списки» 308 российских чиновников Эхо Москвы, 17.06.2011. Домігся внесення в остаточний текст законопроєкту посилань на порушення прав на свободу «самовираження, спілок і зборів, а також права на справедливий суд і демократичні вибори». Виступав на підтримку законопроєкту на слуханнях в Конгресі СШАRussia's Upcoming Elections and the Struggle for Public and Competitive Politics CSCE.gov, 22.09.2011 та Європейському парламенті«Российская неделя» в Европарламенте Эхо Москвы, 09.03.2012. В рамках просування «Закон Магнітського» проводив зустрічі з членами Конгресу США разом з Борисом НємцовимЛидеры «Солидарности» провели встречи в Конгрессе США Немцов.ру, Михайлом Касьяновим«Закон Магнитского» как лакмусовая бумажка российской политики Эхо Москвы, 29.06.2012 та Гаррі КаспаровимГарри Каспаров обсудил в Конгрессе США санкции против российских чиновников Солидарность, 05.05.2011. Обґрунтовуючи необхідність прийняття законопроєкту, зокрема, писав: «Кремлівським чиновникам, які хотіли б і далі … „правити як Сталін, а жити як Абрамович“, доведеться вибирати. Або розгони мирних демонстрацій, „басьманне правосуддя“ і фальсифікація виборів — або рахунки в американських банках, відпочинок у Флориді і різдвяний шопінг на нью-йоркській П'ятій авеню. Лицемірству приходить кінець. Безкарності для порушників прав і свобод російських громадян більше не буде»От слов — к делу Эхо Москвы, 20.05.2011.

«Реформи чи революція»

У 2011 році в Москві і Санкт-Петербурзі була представлена ​​книга Володимира Кара-Мурзи (молодшого) «Реформи чи революція: до історії спроби утворити відповідальне міністерство в I Державній Думі»В Москве и Санкт-Петербурге представлена книга Владимира Кара-Мурзы (мл.) «Реформы или революция». 29.03.2011. Книга розповідає про спробу Конституційно-демократичної партії (партії кадетів), що перемогла на виборах в I Думу, домогтися формування уряду парламентської більшості навесні-влітку 1906 року. Видавцем книги виступила Російська об'єднана демократична партія «Яблуко».

Журналістська і публіцистична діяльність

У журналістиці з 16 років. В 1997–2000 роках — власний кореспондент газети «Новые Известия», в 2000—2004 роках — власний кореспондент, оглядач видавничого дому «Коммерсантъ». У 2002 році був головним редактором ділового журналу «Russian Investment Review»Vladimir Kara-Murza World Affairs. У 2004 — 2012 роках — керівник бюро телекомпанії RTVi в Вашингтоні (США)Владимир Кара-Мурза Солидарность. Єдиним з російських журналістів зняв вручення міністру фінансів РФ Олексію Кудріну судової повістки по «справі ЮКОСА»Вице-премьера России Алексея Кудрина вызвали в американский суд YouTube, першим взяв телевізійне інтерв'ю у підприємця Сергія Колесникова, який розповів про «Палац Путіна» на Чорному моріДворец Путина. Рассказывает С. Колесников YouTube.

Автор численних публікацій у російській і світовій пресі, в тому числі в «Новой газете», «Независимой газете», «Нью-Таймс», «Вашингтон пост», «Волл-стріт джорнел», «Файненшл таймс», «Ворлд афферс» та ін. Колумніст інтернет-видання Щоденний журнал. Член Спілки журналістів Росії.

Автор і режисер документальних фільмів «Вони вибирали свободу» і «Нємцов».

Веде щотижневу англомовну колонку Spotlight on Russia з аналізом політичної ситуації в Росії на сайті американського журналу «World Affairs».

Володіє англійською та французькою мовами.

Звільнення з RTVi та «заборона на професію»

Навесні 2012 року контроль над RTVi перейшов від Володимира Гусинського до колишнього керівника державного медіахолдингу «Звезда» Руслану Соколову«Все вопросы я решал только с Владимиром Гусинским» Коммерсантъ, 23.03.2012. Нове керівництво телеканалу звільнило Кара-Мурзу з 1 вересня, проте вже 12 липня його журналістська акредитація була анульована розпорядженням посла Росії в США Сергія КислякаКара-Мурза рассказал, кто в администрации президента увольняет журналистов NEWSRU.com, 15.07.2012. Прессекретар посольства Євген Хорішко пояснив це рішення тим, що Кара-Мурза більше «не є журналістом»Евгений Хоришко: «Господин Кара-Мурза не аккредитован при посольстве» Слон.ру, 14.07.2012.

За інформацією, яку отримав Борис Нємцов, «вказівку звільнити Кара-Мурзу віддав особисто перший заступник глави адміністрації президента Олексій Громов… Той же Громов попередив всі ЗМІ, включаючи і, на перший погляд, незалежні, про те, що щоб уникнути неприємностей, журналіста Кара-Мурзу на роботу краще не брати. У підсумку ми маємо справу з першим в історії країни випадком повної заборони на професію для нашого товариша»В.Кара-Мурза-младший. Запрет на профессию Эхо Москвы, 13.07.2012. Наявність «чорного списку» підтвердив і сам Кара-Мурза: "Все до одного медійні керівники, з якими я спілкувався (деякі з них до недавнього часу самі пропонували співпрацю), ввічливо сказали, що співпраця зараз неможлива. Причини називалися різні. Лише один натякнув на якийсь «багаж», пов'язаний з моїм ім'ям "Асимметричный ответ Эхо Москвы, 13.07.2012. І Кара-Мурза, і Нємцов зв'язали «заборону на професію» з активною участю журналіста в підготовці та просуванні «Закону Магнітського».

Госпіталізації

Вдень 26 травня 2015 госпіталізовано в критичному стані в МосквіПублицист Владимир Кара-Мурза госпитализирован в критическом состоянии Lifenews.ru, 27.05.2015Кара-Мурза-старший подтвердил госпитализацию сына Газета. Ru, 27.05.2015. Пізніше з'явилися повідомлення про діагноз «гостра ниркова недостатність на тлі інтоксикації»Персонал Первой Градской больницы разрешил вывоз образцов анализов Кара-Мурзы за границу // Новая газета. 29 мая 2015. Батько Володимира заявив, що його сина було отруєно.

У грудні 2015 подав заяву до Слідчого комітету РФ з вимогою порушити кримінальну справу за ст. 30 і 105 КК РФ (замах на вбивство).

2 лютого 2017 госпіталізовано в критичному стані в Москві з аналогічними симптомами отруєння. Проби крові та зразки волосся й нігтів було відправлено до Франції та Ізраїлю для токсикологічного аналізу.

Восени 2018 року стало відомо, що ФБР відмовилося повідомляти про результати лабораторних аналізів, взятих у Кара-Мурзи після його можливого отруєння роком раніше. Конгресмени майже два роки чекають від ФБР публічних заяв з цього приводу.

В середині квітня 2018 року Слідчий комітет РФ відновив перевірку за фактом отруєння Володимира, його адвокат Вадим Прохоров пояснив це інтересом Заходу до справи Скрипаля.