Палау — тихоокеанська країна, що знаходиться в західній частині акваторії океану, на північний схід від Малайського архіпелагу . Загальна площа країни 459 км² (198-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 459 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км². Площа країни вдвічі менша за площу території міста Києва.

Назва Офіційна назва — Республіка Палау, Палау (; ). Назва країни походить від назви однойменного острова, яке на мові палау означає селище (). Колишня частина Підопічної території ООН Тихоокеанські острови під опікою США, як округ Палау (). Англійський капітан Генрі Вілсон, який зазнав корабельної аварії на рифі Улонг острова Палау 1783 року, помилково записав назву острова як Пелеу ().

Історія дослідження території

Географічне положення Палау — тихоокеанська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. На заході від Палау лежать Філіппіни, на південному заході — Індонезія; на сході тихоокеанський сектор Палау межує з Федеративними Штатами Мікронезії, на південному сході — з Папуа Новою Гвінеєю. Палау омивається водами Філіппінського моря Тихого океану. Загальна довжина морського узбережжя 1519 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 3 морські милі. Виключна рибальська зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя.

Крайні пункти

Час

Час у Палау: UTC+9 (+7 годин різниці часу з Києвом).

Геологія

Корисні копалини

Надра Палау багаті на ряд корисних копалин: золото, конкреції.

Сейсмічність

Вулканізм

Рельєф

Рельєф країни змінюється від горбистого головного острова Бабелдаоб до низьких, коралових островів, зазвичай облямованих великими бар'єрними рифами. Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Тихого океану (0 м); найвища точка — гора Нгерчелчуус (242 м).

Узбережжя

Острови

Клімат

Територія Палау лежить у субекваторіальному кліматичному поясі. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. У літньо-осінній період з океану часто надходять руйнівні тропічні циклони.

Палау не є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO).

Внутрішні води

Станом на 2012 рік зрошувані землі в країні були відсутні.

Річки

Річки, струмки й потічки країни належать басейну Тихого океану.

Озера

Ґрунтові води

Ґрунти

Рослинність

Земельні ресурси Палау (оцінка 2011 року): придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 10,8 %, орні землі — 2,2 %, багаторічні насадження — 4,3 %, землі, що постійно використовуються під пасовища — 4,3 %; землі, зайняті лісами і чагарниками — 87,6 %; інше — 1,6 %.

Тваринний світ

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Полінезійської підобласті Австралійської області.

Охорона природи

Палау є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища: Конвенції про біологічне різноманіття (CBD), Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC), Кіотського протоколу до Рамкової конвенції, Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD), Конвенції з міжнародного морського права, Монреальського протоколу з охорони озонового шару, Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь, .

Стихійні лиха та екологічні проблеми

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: тайфуни з червня по грудень.

Серед екологічних проблем варто відзначити: відсутній менеджмент сміттєзвалищ побутових відходів; видобування піску й коралів несе загрозу місцевій екосистемі узбережжя; нелегальна риболовля, перевилов риби.

Фізико-географічне районування У фізико-географічному відношенні територію Палау можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також Океанія Мікронезія

Примітки

Література

Українською

Англійською

Російською

Палау //

Посилання

 — карти ґрунтового покрову Палау.