Віталій Борисович Звенигоро́дський (16 травня 1931, Денисівка — 6 грудня 2007, Ужгород) — український художник і педагог; член Спілки радянських художників України з 1970 року. Лауреат Закарпатської обласної премії імені Йосипа Бокшая та Адальберта Ерделі за 2001 рік.
Життєпис Народився 16 травня 1931 року в селі Денисівці (нині у складі села Марфівки Кропивницького району Кіровоградської області, Україна) в сім'ї службовців. 1939 року його сім'я переїхала до Дрогобича, де батько дістав посаду головного бухгалтера облфінвідділу. Під час німецько-радянської війни перебував в евакуації в Башкирській АРСРВолодимир Мишанич. Пам'яті митця. Віталій Борисович Звенигородський (1931—2007) / РІО. Закарпатська народна газета. 30 січня 2018..
У 1945 році з сім'єю переїхав до Ужгорода, де навчався в Ужгородській середній школі № 1. Протягом 1947—1952 років продовжив здобувати освіту в Ужгородському училищі прикладного і декоративного мистецтва у Ернеста Контратовича, Вільмоша Береца, Йосипа Бокшая, Адальберта Ерделі; у 1952—1958 роках — у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва у Йосипа Бокшая, Романа Сельського. Дипломна робота — картина «Вечір на половині» (темпера; керівник Данило Довбошинський).
Після закінчення інституту протягом 1958—1967 років викладав в Ужгородському училищі прикладного і декоративного мистецтва. Серед учнів: Василь Беца, Іван Бровді, Марія Іванчо, Мігаль Іванчо, Іван Мигович, Йожеф Рущак, Олександр Саллер, Володимир Щур.
Протягом 1967—1986 років працював художником Закарпацьких художньо-виробничих майстерень, потім на творчій роботі. Мешкав в Ужгороді в будинку на проспекті 40-річчя Жовтня, № 28, квартира № 64Звенигородський Віталій Борисович // та у будинку на вулиці Грушевського, № 33, квартира № 91Звенигородський Віталій Борисович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 54.. Помер в Ужгороді 6 грудня 2007 року. Похований в Ужгороді.
Творчість Працював у галузях станкового (переважно у жанрі пейзажу) та монументального живопису; займається також художньою обробкою металу (алюміній, бронза, мідь, карбування). Серед робіт: станкові роботи
«Околиця Ужгорода» (1960); «Весна» (1965; 2007); «Вид на полонину» (1966); «Тихий вечір» (1967); «Гірські далі» (1968); «Ранок у горах» (1969, темпера); «Полонини» (1969, темпера); «Хмари над Пікуєм» (1969, темпера); «Полонина» (1972); «Зима на перевалі» (1973); «Дорога в лісі» (1975, темпера); «Молоді ялинки» (1975); «Під Бескидами» (1979); «Озеро в горах» (1980); «Ранок у горах» (1980); «Латаття» (1986); «Полонина Рівна» (1989); «Вовче» (1990); «Перший сніг» (1993); «Літній вечір» (1993); «Синєвирський перевал» (1997); «Засніжені Карпати» (1998); «Хатинка у снігу» (1998); «Під полониною» (1998); «Вечір на Ужі» (1999); «Бабине літо» (2000); «У горах після дощу» (2001); «Біля озера» (2002); «Карпатський краєвид» (2002); «Стара яблуня» (2004); «Забута дорога» (2005); «Зимовий туман» (2006). </div> монументальні роботи
розписи «Достаток» і «Виноградниці» в актовій залі бюро РАЦСу в Ужгороді (1959); розписи «Дружба народів СРСР» в клуб села Петрового Закарпатської області (1960); панно «Музиканти» в кафе «Театральному» у Мукачеві (1964, гнутий дріт); розпис «За мир» в автопавільйоні села Солотвиного Закарпатської області (1965, сграфіто); розпис «По Радянському Союзу» на станції Чоп (1966, гіпсоліт); розпис «Угорські колгоспники» в автопавільйоні села Паладь Закарпатської області (1966, сграфіто); мозаїка «Дівчата» в автопавільйоні села Пеньків Хмельницької області (1967, кераміка); розпис «Збирання врожаю» в автопавільйоні села Дешковиці Закарпатської області (1968, сграфіто); панно «Музичний мотив» у магазині вин «Нектар» в Ленінграді (1968, карбування); розпис «Урожай» у Будинку культури в селі Молочному Кримської області (1970, сграфіто); мозаїка «Бандуристи» у Будинку культури Красноперекопська (1973, смальта); розпис «Боротьба за мир» в автопавільйоні села Солотвиного Закарпатської області (1975, сграфіто); Брав участь в обласних, всеукраїнських, всесоюзних і зарубіжних мистецьких виставках з 1959 року. У 1974 році його роботи експонувалися в Угорщині. Персональні виставки відбулися в Ужгороді у 1982, 2001, 2004, 2007 роках, Києві у 2000 році, Мукачеві у 2003 році.
Примітки
Література Звенигородський Віталій Борисович // ;