Пам'ятні дати та ювілеї
825 років з часу укладення між князями Ярославом Мудрим та Мстиславом Хоробрим угоди, за якою Мстислав отримав у правління лівобережжя Дніпра. Княжим містом Мстислава був Чернігів у 1026 році. 775 років з часу у 1076 році: зведення на київський престол князя Всеволода Ярославича після смерті його брата Святослава Ярославича у 1076 році. створення «Ізборника» для князя Святослава Ярославича. 625 років з часу міжусобної війни між князями Олегом Курським та Михайлом Всеволодовичем за Чернігів, яку виграв останній у 1226 році. 475 років з часу захоплення Любартом Гедиміновичем галицького князівського престолу у 1376 році. 450 років з часу підпорядковання Київській митрополії Галицької у 1401 році. 325 років з часу загарбання західної частини Закарпаття австрійськими Габсбургами, а східної — Трансільванським князівством у 1526 році. 275 років з часу заснування Острозької школи — першого навчального закладу університетського рівня на території України у 1576 році. 225 років з часу 1626 році: походу флотилії гетьмана Михайла Дорошенка на Трапезунд, Синоп і Самсонів (Самсун); заснування Немирівського церковного братства для боротьби проти католизації і ополячення. 200 років з часу у 1651 році: війська під проводом Богдана Хмельницького зазнали поразки в Битві під Берестечком (28 червня); відбулася Битва під Лоєвом 6 липня 1651 року. відбулася Битва під Білою Церквою, що не визначила переможця (23 — 25 вересня); Гетьман Богдан Хмельницький підписав з поляками Білоцерківський мирний договір (28 вересня); 175 років з часу у 1676 році: завершення польсько-турецької війни за Правобережну Україну; укладення Журавненської мирної угоди між Річчю Посполитою та Османською імперією (17 жовтня); початку Московсько-турецької війни (1676—1681 років); захоплення військами лівобережного гетьмана Івана Самойловича разом із моковськими Чигирина в ході Чигиринських походів; відмови Петра Дорошенка від гетьманства у 19 вересня 1676 року (був вивезений до Москви). 150 років з часу у 1701 році: запровадження указом гетьмана Івана Мазепи дводенної панщини — першої закондавчо оформленої спроби закріпачення селян на території України; отримання Києво-Могилянськоїою колегією статусу академіїІвакін Г. Ю. Історичний розвиток Києва XIII — середини XVI ст. (історико-топографічні нариси). — К., 1996. — 272 с. ISBN 5-85654-047-6. 75 років з часу у 1776 році: виходу першого примірника «Gazette de Leopol» у Львові — першого відомого періодичного видання на території України (15 січня); відправлення останнього українського кошового отамана Петра Калнишевського на Соловецькі острови 29 липня 1776 року, де він провів в ув'язненні 25 років. Монастирському керівництву було наказано утримувати Калнишевського «без відпусток із монастиря, заборонити не лише листування, але ще й спілкування з іншими персонами і тримати під вартою солдат монастиря». 25 років з часу завершення повстання Чернігівського полку 4 січня 1826 року.
Видатних особистостей
Народились
775 років з дня народження (1076 рік): Мстислав I Володимирович (Великий) — Великий князь Київський; син Володимира II Мономаха та Ґіти — дочки англійського короля Гарольда II, останній князь, що утримував єдність Київської держави. 325 років з дня народження (1526 рік): Костянтин Василь Острозький — воєнний, політичний і культурний діяч Великого Князівства Литовського, воєвода Київський, маршалок Волинський, засновник Острозької академії, видавець Острозької Біблії; син гетьмана Костянтина Острозького. 200 років з дня народження (1651 рік): Димитрій Туптало (Данило Савич Туптало) — український та російський церковний діяч, вчений, письменник і проповідник, богослов. 150 років з дня народження (1701 рік): Григорович-Барський Василь Григорович — український письменник, мандрівник. 100 років з дня народження (1751 рік): Бортнянський Дмитро Степанович — український композитор, диригент, співак. 50 років з дня народження (1801 рік): Остроградський Михайло Васильович — український математик, викладач Колегії Анрі IV (Париж), професор Петербурзького університету та Морського кадетського корпусу, член Петербурзької АН (з 1830 р.), Паризької (з 1856 р.), Римської й Туринської Академій наук. Даль Володимир Іванович — російський та український лексикограф, етнограф, письменник (Тлумачний словник живої великоруської мови). 25 років з дня народження (1826 рік): Куїловський-Сас Юліян — український церковний діяч, греко-католицький митрополит.
Померли
775 років з часу смерті (1076 рік): київського князя Святослава Ярославича (Святослава II) — князя чернігівського (1054—1073 рр.), великий князь київський (1073-76 рр.); син Ярослава Мудрого. 942 роки тому, в 49 років (нар. 1027 р.). 275 років з часу смерті (1576 рік): Богдан Ружинський — низовий запорозький гетьман (1575—1576). 150 років з часу смерті (1701 рік): Дем'ян Многогрішний (Дем'ян Гнатович Ігнатович), гетьман Лівобережної України (1669—1672 рр.)
Народились 14 січня, Левицький Венедикт (1873—1851) — український греко-католицький церковний діяч, педагог, професор і ректор Львівського університету (1829—1830). 26 січня, Аркадій (Карпинський) (1851—1913) — український релігійний та освітній діяч у Російській імперії. Християнський місіонер у Киргизстані та Узбекистані. Ректор Могилівської духовної семінарії. Єпископ Російської православної церкви (безпатріаршої). 3 березня, Шульгин Яків Миколайович (1851—1911) — український історик, педагог, громадсько-культурний діяч родом з Києва, співтворець культурного відродження України кінця XIX — початку XX століть. 16 березня, Струков Ананій Петрович (1851—1922) — катеринославський поміщик, маршалок шляхти Катеринославської губернії. 20 березня, Ісмаїл Гаспринський (1851—1914) — кримськотатарський просвітитель, письменник, педагог, культурний та громадсько-політичний діяч. Засновник пантюркізму. 14 квітня, Холодовський Микола Іванович (1851—1933) — генерал-лейтенант, генерал від артилерії. 17 травня, Михаловський Олександр Костянтинович (1851—1938) — польський піаніст, композитор, педагог. 21 травня, Миколай (Зьоров) (1851—1915) — єпископ Російської православної церкви; з квітня 1908 архієпископ Варшавський та Привисленський. Член Державної ради, російської імперії. 23 травня, Генрик Кадий (1851—1912) — польський професор описової анатомії і патології, ректор Львівського університету (1898—1899). Спричинився до піднесення ветеринарної медицини до рангу університетських дисциплін. 28 червня, Підвисоцький Кость Осипович (1851—1904) — український актор, режисер, драматург. 6 липня, Левинський Іван Іванович (1851—1919) — український архітектор, педагог, підприємець, громадський діяч. 13 липня, Кравчинський Сергій Михайлович (1851—1895) — революціонер-народник, письменник. 25 липня, Красовський Михайло Васильович (1851—1911) — державний, громадський і політичний діяч, таємний радник, землевласник. 6 серпня, Кочура Михайло Федорович (1851 — після 1932) — український культурний діяч, письменник, поет. 20 серпня, Бродський Ераст Костянтинович (1851—1919) — український землевласник, громадський діяч та меценат, дійсний статський радник. 23 серпня, Олександр (Петровський) (1851—1940) — єпископ Російської Православної Церкви; з 20 травня 1937 року архієпископ Харківський. 28 серпня, Телішевський Костянтин (1851—1913) — український галицький правник, громадський діяч. Цісарсько-королівський нотар. 29 серпня, Желябов Андрій Іванович (1851-18851) — революціонер-народник, один з керівників партії «Народна Воля». 8 вересня, Ковалевський Максим Максимович (1851—1916) — український правник, соціолог, історик, суспільний і політичний діяч; академік Петербурзької АН та інших численних товариств і академій, професор Московського та Петербурзького університетів, університетів у Стокгольмі, Оксфорді. 26 вересня, Калачевський Михайло Миколайович (1851—1907) — український композитор, піаніст, музично-громадський діяч та юрист. 27 вересня, Бразоль Сергій Євгенович (1851 — після 1851) — громадський діяч, чиновник, гофмейстер Миколи ІІ. 5 жовтня, Плацид Дзівінський (1851—1936) — математик, доцент математики, професор, декан відділу будівництва, декан відділу технічної хімії, почесний професор, ректор Львівської політехніки (1893—1894), редактор «Czasopisma Technichnego» у 1889—1894 роках. 6 жовтня, Лизогуб Федір Андрійович (1851—1928) — український громадський і політичний діяч. У 1901—1915 роках — голова Полтавської губернської земської управи. У 1918 р. був міністром внутрішніх справ і з 24 жовтня 1918 — головою Ради міністрів Української держави. 17 жовтня, Пігуляк Єротей Григорович (1851—1924) — педагог, публіцист, поет, прозаїк, громадський та політичний діяч Буковини. 18 жовтня, Крушевський Микола В'ячеславович (1851—1887) — мовознавець, фольклорист, перекладач, спеціаліст з загального та індоєвропейського мовознавства, співавтор поняття «фонема». 1 листопада, Герштанський Дем'ян Йосипович (1851—1936) — православний священник, громадський діяч. 1 листопада, Манжура Іван Іванович (1851—1893) — український поет, фольклорист, етнограф, журналіст, лексикограф, перекладач з російської та німецької мови. 13 грудня, Синьогуб Сергій Силович (1851—1907) — поет, народник, входив до гуртка «чайковців». 19 грудня, Гінсбург Мойсей Якимович (1851—1936) — підприємець, меценат, дійсний комерційний радник. 19 грудня, Шапіров Борис Михайлович (1851—1915) — російський військовий лікар-організатор, санітарний інспектор Окремого корпусу прикордонної варти (1896—1912), голова лікувальної комісії Головного управління Російського товариства Червоного Хреста. Броніслав Бауер (1851 — після 1939) — львівський архітектор. Білецький Микола Федорович (1851—1882) — український зоолог і фізіолог. Вагилевич Михайло (1851—1812) — український письменник, педагог, громадський діяч. Жебуньов Леонід Миколайович (1951—1919) — публіцист, громадський діяч, учасник українського національного руху. Захарко Іван (1851—1919) — український актор, режисер та видавець. Котелянський Лев Осипович (1851—1879) — російський письменник. Лисенко Андрій Віталійович (1851—1910) — український лікар, громадський діяч, молодший брат Миколи Лисенка. Неплюєв Микола Миколайович (1851—1908) — богослов, громадський діяч, педагог і мислитель. Султанський Йосип Ісаакович (1851—1924) — старший газзан і вчитель-меламед в Києві, видатний караїмський проповідник, співець-метпаллелев, вчений і педагог. Цакні Микола Петрович (1851—1904) — діяч революційного руху 19 ст., член московського гуртка «чайковців», народоволець. Літератор, видавець та редактор «Південного Огляду».
Померли 5 травня, Карл Кебах (1799—1851) — ботанік, садівник. Створював Воронцовський парк у Алупці; головний садівник Південного берега Криму. 19 жовтня, Соленик Карпо Трохимович (1811—1851) — український актор-комік, майстер імпровізації, один із засновників українського реалістичного театру. 24 жовтня, Кобилиця Лук'ян (1812—1851) — громадський і політичний діяч, керівник селянського руху на теренах австрійської частини Буковини в 1840-х рр. Мелетій Носков (1766—1851) — виконувач обов'язків ректора Києво-Могилянської академії, архімандрит Київського Видубицького, Чернігівських Домницького та Єлецького, Острозького Спаського, Лубенського Мгарського монастирів. Рудиковський Остап Петрович (1784—1851) — український військовий медик, поет, казкар.
Засновані, створені Київське дворянське зібрання Лікарня для прочан та мандрівників (Київ) Опілля (пивоварня) Харківська державна зооветеринарна академія Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Білоберізка) Церква Преображення Господнього (Тернопіль) Буцневе Максимовичі (Поліський район) Смоляне (Запорізький район)
Зникли, скасовані
Видання
Примітки
Посилання