Бурдзинкевич Федір Іванович (пол. Burdzinkiewicz, литов. Burdzinkiević) (*1789 — †14/04/1876) — підполковник, дворянин, учасник франко-московської війни 1812 року у складі Великолуцького полку, міський голова Кургану (1825—1837), Нікополя (1837—1840), поміщик Олександрійського повіту Херсонської губернії.
Відомості Згідно архівних даних був греко-католиком. Особисто вважав, що походить зі старовинного литовського княжого роду.
Молодість пов'язана з армією Московії. В 1808 році вступив до кадетського корпусу. Чин прапорщика отримав в 1811 р., дослужив до чину підполковника (1823 р.). Брав участь у закордонному військовому поході під час франко-московської війни 1812 р., де отримав поранення. Брав участь в колонізації територій на р. Кубань.
З 1825 по 1837 рр. був міським головою Кургану. 31.12.1837 був переміщений в м. Нікополь, де також служив міським головою до 1840 р. Після відстав стає поміщиком Олександрійського пов. — на 1856 рік власник с. Миколаївки з 65 дворами та 172 душами. Відомо, що також ним засноване с. Бурдзинківка (нині — Василівка) на р. Боковеньці. Постановою Херсонських дворянських зборів 19.07.1847 р. занесений в 3 частину родословної книги херсонських дворян.
Нагороджений орденом Анни IV ступеня, перснем з діамантом за участь у війні з Наполеоном і 20-річну службу у війську.
В честь його доньки Ольги Федорівни Долинської названа ст. Долинська. Крім Ольги мав ще четверо дітей — Михайло, Іван та ін.
Література та посилання А. В. Пивовар. Поселення Херсонської губернії за повітовими алфавітами 1856 року. Київ, 2009. С. 81. В. Г. Маруценко. Боковенька 2006. Степовики. Біографічний довідник. Долинська, 2007. С. 21. Григорій Гусейнов. Господні зерна. Книга 8. Дніпропетровськ, 2004. С. 504. Маслюженко Д. Н. Альманах Тобольск и вся Сибирь. Курган. 13 том. Тобольск, 2014. —