«За байраком байрак…» — вірш Тараса Шевченка 1847 року, написаний у казематі III відділу в С.-Петербурзі й включений до рукописної збірки «В казематі».
Зміст Віршеві притаманні мотиви, образи і настрої романтичної балади: посмертна кара за гріх, образ козацької могили, мрець, який встає вночі з могили, таємничість, жах і журба. Твір продовжує тему критичного осмислення історії України, розпочату в посланні «І мертвим, і живим…». Не називаючи історичних імен, Шевченко осудив гетьманів 2-ї половини 17 століття типу П. Дорошенка і Ю. Хмельницького, які допомагали туркам і татарам брати в полон українське населення. Історичні відомості про це Шевченко міг запозичити з козацьких літописів, «Історії Русів», праць Д. Бантиша-Каменського й М. Маркевича та з історичних пісень«За байраком байрак…» [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1976. — Т. 1. — С. 225-243.] izbornyk.org.ua Процитовано 3 травня 2023.
Автографи, датування, написання Зберіглося три чистові автографи твору, які потрапили: до рукописного поетичного циклу «В казематі»ІЛ, ф. 1, № 69, с. 1; до «Малої книжки»ІЛ, ф. 1, № 71, с. 28 — 29; до «Більшої книжки»ІЛ, ф. 1, № 67, с. 66 — 67«За байраком байрак…» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 11-20; 549-570.] litopys.org.ua Процитовано 3 травня 2023.
Автографи твору не датовані. Твір Датується за місцем автографа в окремому рукопису циклу «В казематі» та часом ув'язнення Шевченка з 17 квітня по 30 травня 1847 року у казематі III відділу, орієнтовно: 17 квітня — 19 травня 1847 року, С.-Петербург.
Первісний автограф не відомий. До найранішого відомого рукопису циклу «В казематі» вірш переписано між поезіями «Ой одна я, одна…» і «Мені однаково, чи буду…», раніше від поезії «Весеннє сонечко ховалось…» («Н. Костомарову»), яка в окремому автографіЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 2, № 2 має дату «1847 мая 19». Після повернення з Аральської описової експедиції до Оренбурга, наприкінці 1849-го (не раніше 1 листопада) або на початку 1850 року (до арешту поета 23 квітня), Шевченко переписав вірш у складі циклу «В казематі» (під № 2) з виправленнями в рядках 3, 14, 20, 23, 27, 28 до «Малої книжки» (до другого зшитка за 1846—1847 роки). 18 березня 1858 року, під час перебування в Москві, поет переписав вірш з новими виправленнями в рядках 19, 21, 27, 30, 33 з «Малої книжки» до «Більшої книжки», текст якої остаточний.
Влітку 1856 року, не пізніше 15 серпня, список з чистового рукопису-автографа циклу «В казематі» (крім поезії «Не спалося, а ніч, як море…»), що належав тоді В. В. Тарновському, зробив П. О. КулішІЛ, ф. 1, № 77, с. 2 — 3. 30-й рядок занесено до нього з довільною заміною діалектної форми «руна» на «луна».
Відомі списки в рукописних збірках «Кобзар» 1861 року, що належав І. П. ЛевченковіЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 3, с. 467—468, «Сочинения Т. Г. Шевченка» 1862 рокуЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с. 304—305, «Стихотворения Шевченка»ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 2, № 7, арк. 34 звор. — 35, невідомою рукоюДАРФ, ф. 1167, оп. 2, № 2758.
З «Малої книжки» вірш переписано до рукописного списку невідомої особи з окремими, за свідченням О. Я. Кониського, виправленнями Шевченка кінця 1850-х років, що належав Л. М. Жемчужникову і тепер не відомий. Чотири рядки з нього — 21, 27, 30 і 33 — подав О. Я. Кониський, з них 21 — неточно (мабуть, через недогляд: «В степу полягли» замість «їв степу полягли»), 33-й — з виправленням діалектної форми «руна» на «луна»див.: Кониський О. Варіанти на декотрі Шевченкові твори // ЗНТШ. — 1901. — Кн. 1. — С. 9.
Публікація Вперше надруковано у виданнях: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» 1867 рокуКобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова». СПб., 1867. — С. 385—386; «Поезії Тараса Шевченка» 1867 року«Поезії Тараса Шевченка». Львів, 1867. — Т. 2. — С. 205 (в обох виданнях подано за «Більшою книжкою» з виправленням слова «руна» на «луна»).
Текст вірша За байраком байрак. А там степ та могила. Із могили козак Встає сивий, похилий.
Встає сам уночі, Іде в степ, а йдучи Співа, сумно співає: "Наносили землі
Та й додому пішли, І ніхто не згадає. Нас тут триста, як скло, Товариства лягло!
І земля не приймає. Як запродав гетьман У ярмо християн, Нас послав поганяти
По своїй по землі Свою кров розлили І зарізали брата. Крові брата впились
І отут полягли У могилі заклятій". Та й замовк, зажуривсь І на спис похиливсь,
Став на самій могилі. На Дніпро позирав, Тяжко плакав, ридав, Сині хвилі голосили.
З-за Дніпра із села Руна гаєм гула, Треті півні співали. Провалився козак,
Стрепенувся байрак, А могила застогнала.
В казематі 1847
Музика Музику до твору писали І. Левицький, Б. Лятошинський, С. Людкевич.
Екранізації
У 2017 році вийшов короткометражний анімаційний фільм «Кобзар 2015», заснований на поезії «За байраком байрак...» з циклу «В казематі».
Примітки
Джерела «За байраком байрак…» на сайті litopys.org.ua