«В казематі» — цикл поезій Тараса Шевченка, написаних, крім вірша «Згадайте, братія моя», в казематі III відділу в Петербурзі під час слідства над учасниками Кирило-Мефодіївського братства між 17 квітня—30 травня 1847 рокуІсторія створення циклу поезій «В казематі» litopys.org.ua Процетовано 29 жовтня 2022.

Автограф та зміст Окремий автограф циклу «В казематі» (нині зберігається в Інституті літератури ім. Т. Г. ШевченкаІЛ, ф. 1, № 69) має дату «30 мая 1847. В казематі» і включає тринадцять пронумерованих поезій у такій послідовності:

«Ой одна я, одна...» «За байраком байрак...» «Мені однаково» «Не кидай матері, казали...» «Чого ти ходиш на могилу?..» «Ой три шляхи широкії» «Весеннє сонечко ховалось...» «Садок вишневий коло хати» «Не спалося, а ніч, як море...» «Рано-вранці новобранці...» «В неволі тяжко, хоча й волі...» «Чи ми ще зійдемося знову…» «Понад полем іде...»

Його написано на аркуші тонкого поштового паперу блакитного кольору, складеного в 1/16. Автограф чистовий з незначними виправленнями, що дозволяє припустити існування попередніх чорнових автографів. Один із таких автографів зберігсяІРЛІ, ф. 90, № 27540. Від нього походить текст вірша «Рано-вранці новобранці...» в окремому рукопису циклу «В казематі», рядок 15 якого ввійшов у тому вигляді, як його поправлено в цьому попередньому автографі. Збереглося свідчення В. М. Лазаревського: «Сидячи у фортеці перед відправкою у заслання, Шевченко на полях якоїсь книги, даної йому для читання, написав багато віршів. Відрізав ці стьожки і виніс у чоботях...»І. Я. Айзеншток «Невідомі та призабуті спогади про Т. Г. Шевченка» // Вітчизна. — 1961. — № 3. — С. 175.

Папір і почерк окремого автографа дають підстави вважати, що його створено на засланні. Не виключено, що й поезії «В неволі тяжко, хоча й волі...» і «Чи ви ще зійдетеся знову?...» написано в перші місяці перебування поета на засланні. За це промовляє їхній зміст.

Історія Поезії, створені Шевченком у казематі III відділу, стали відомими в Україні ще коли він перебував на засланні. В листі до своєї дружини О. М. Куліш від 15 серпня 1856 року П. О. Куліш повністю навів поезію «Садок вишневий коло хати...», а наступного дня повідомив: «Тоді Маня (дочка С. П. Де Бальмена) й просить мене переписать невольницьких вірш, що писав Тарас, сидячи в неволі. Написав він їх 13 — дуже гарні!.. Ну, звісно, я сам узявся до писання. Ото засів тут же серед зали да й переписав їй в альбом»ІР НБУВ, І. 28771; див.: Т. Г. Шевченко в епістолярії відділу рукописів [ЦНБ АН України]. — К., 1966. — С. 21.

Як свідчив П. О. Куліш у листі до дружини від 11 серпня 1856 рокуІР НБУВ, І. 28768, під час перебування у Києві він мав доступ до рукописів, що зберігалися у В. В. Тарновського-молодшого, серед них — і творів Шевченка. Там П. О. Куліш і натрапив на автограф окремого рукопису циклу «В казематі». До Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка автограф окремого рукопису циклу «В казематі» надійшов з колекції В. В. Тарновського.

Після повернення Аральської описової експедиції до Оренбурга Шевченко наприкінці 1849 року (не раніше 1 листопада) — на початку 1850 року (не пізніше дня арешту 23 квітня) переписав поезії циклу «В казематі» до «Малої книжки» у тій же послідовності, що й в окремому автографі), додавши попереду поезію «Згадайте, братія моя...» без номера. Весь цикл іде під № 2 після поеми «Княжна».

Повертаючись із заслання, Шевченко 18 березня 1858 року в Москві переписав з «Малої книжки» вірші казематного циклу до «Більшої книжки» після поезії «А. О. Козачковському», відредагувавши їх і остаточно надавши їм форми циклу: на титульній сторінці поставлено назву «В казематі» і присвяту «Моїм соузникам посвящаю». Першим переписано вірш «Згадайте, братія моя...» як заспів, без номера, а всім наступним творам дано порядкову нумерацію (крім поезії «Н. Костомарову» — тоді єдиної в циклі, що мала назву; її номер пропущено, очевидно, за недоглядом, бо після попередньої, під № 6, наступна після «Н. Костомарову» має № 8; назву поезії «Косар» дописано пізніше). При цьому вірш «Не спалося, а ніч, як море...» опущено, а вірші «Понад полем іде...» і «Чи ми ще зійдемося знову?..» переставленоФ. Т. Ващук. Редакційна робота Шевченка над циклом «В казематі» // Збірник праць чотирнадцятої наукової шевченківської конференції. — К., 1966. — С. 51 — 67.

В автографі окремого рукопису циклу «В казематі» стоїть одна дата в кінці: «30 мая 1847», що фіксує день переписування творів у чистовий автограф. У «Малій книжці» цикл переписано серед поезій 1847 року; у «Більшій книжці» стоїть дата, коли твори переписано до «Більшої книжки»: «Москва, 1858, марта 18».

Ще за життя поета вірші казематного циклу поширювалися в списках. Крім згаданого вже, П. О. Куліш зробив ще один список уже після смерті поета 1861 року з такою назвою: «Сидючи в неволі в 1847 годі, Тарас розважав себе піснями. Пом'янемо ж і ми пам'ять його»ІЛ, ф. 1, № 77. Пізніше у деяких списках і публікаціях, що походять від списку П. О. Куліша, слова «Сидячи в неволі в 1847 годі» стануть заголовними до поезій «Згадайте, братія моя...» і «Мені однаково, чи буду...».

Існував список невідомої особи з окремими, за свідченням О. Я. Кониського, виправленнями Шевченка 1850-х років, що належав Л. М. Жемчужникову і тепер не відомий (різночитання їх подав О. Я. КониськийО. Я. Кониський. Варіанти на декотрі Шевченкові твори // ЗНТШ. — 1901. — Кн. 1.). Відміни списку Г. Н. Мордовцевої подав у примітках до «Кобзаря» 1908 року В. М. ДоманицькийВ. М. Доманицький. «Кобзар». 1908. C. 626 — 627.

Видання Деякі вірші циклу («Садок вишневий коло хати...», «Ой одна я, одна...», «Чого ти ходиш на могилу?..», «Рано-вранці новобранці...») публікувалися в періодичній пресі ще за життя поета. Весь цикл вперше надруковано (за винятком вірша «Н. Костомарову», але з поезією «Не спалося, а ніч, як море...») у виданні «Кобзарь Тараса Шевченка» 1867 рокуКобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. — СПб., 1867. — С. 381 — 402. Твори циклу розташовано в дещо іншому порядку.

Датування Датується цикл за місцем його в «Малій книжці» серед творів 1847 року та часом перебування Шевченка в казематі III відділу в Петербурзі 17 квітня—30 травня 1847 року, за винятком поезії «Згадайте, братія моя...», занесеної до «Малої книжки» наприкінці 1849-го або на початку 1850 року і тоді ж, імовірно, створеної.

Екранізації

У 2017 році вийшов короткометражний анімаційний фільм «Кобзар 2015», заснований на одній із поезій циклу «В казематі» — «За байраком байрак...».

Примітки

Література

Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 11-20; 549-570.

Джерела Портал Тараса Шевченка kobzar.ua