Фонотипічна абетка — фонетична абетка, створена Айзеком Пітманом і Олександром Джоном Еллісом для того, щоб передавати англійську вимову.
Історія Оригінальна версія була створена в 1845 році" Completion of the Phonotypic Alphabet «, The Phonotypic Journal, 5 Nelson Place, Bath, Phonographic Institution, vol. 4, no 42, juin 1845, p. 105—106. Незабаром абетка була адаптована також для санскриту, німецької, італійської, арабської, іспанської, французької, голландської, польської, португальської, тосканської і валлійської мов» Extension of the Phonotypic Alphabet ", The Phonotypic Journal, 5 Nelson Place, Bath, Phonographic Institution, vol. 4, no 43, juin 1845, p. 121—123.
Експерименти подібного роду проводилися неодноразово, наприклад Вільямом Буллокаром в 1580-му або Джоном Р. Мелоуном в 1957 році. Фонотипічна абетка Пітмана виділяється з ряду цих спроб з кількох причинKarl Pentzlin Third Revised Proposal to encode characters for the English Phonotypic Alphabet (EPA) in the UCS , Международная организация по стандартизации, 2011.:
Вона активно просувалася протягом 40 років, з 1847 по 1888 рік. Вона була використана в одному з найперших систематичних фонетичних словників англійської мови в 1855 роціThe American Phonetic Dictionary of the English Language. Designed by Nathanael Storrs, compiled by Dan S. Smalley. Cincinnati 1855. . Алфавіт використовувався, окрім фонетичного словника, у багатьох друкованих виданнях, кількість набраних ним сторінок оцінюється тисячами. Він також зіграв важливу роль в історії Міжнародного фонетичного алфавіту.
Див. також
МФА Кіршенбаум (кодировка) X-SAMPA
Примітки