Унгірати, або хонгірати (, ᠬᠣᠩᠭᠢᠷᠠᠳ; , hóngjílá) — у середньовіччі монгольське плем'я зі Східної Монголії, з монгольсько-манчжурського пограниччя. Жили на сході Монгольського плато. З племені походило багато дружин-красунь монгольських каганів і ханів Монгольської та Юанської імперій. Брали участь в етногенезі цілої низки монгольських, тюркських та іранських народів.
Назва Унгірати, або онгірати () — реконструкція, що базується на назві , яка зустрічається в джерелах. КонгратиГафуров Б. Г., Литвинский Б. А. Средняя Азия в древности и средневековье (история и культура) М.: Наука, 1977. — 223 с. — С. 168 конгірати () кунгратиРадянська історична енциклопедія. Кунграт. Том 7Кунграты // Большая российская энциклопедия. кунгіратиРашид ад-Дин. Сборник летописей... Т. 1, Кн. 1, С. 154, 160-166. хонгхірат, хонгіратиА. Ангархаєв «Буряад унен». — 1999. — 18 березня. С. 7. 1999 (ᠬᠣᠩᠭᠢᠷᠠᠳ; , ) — сучасна монгольська назва. Onggirat, Ongirat Qongrat, Khungirat, Kungrad, Qunghrãt, Вангціла (, Wangjila) Йонгцілє (, Yongjilie) Гуангціла (, Guangjila)
Історія
Відповідно до монгольської генеалогічної легенди унгірати належали до монголів-дарлекінів, тобто до нащадків Нукуза й Кіяна, які вийшли у місцевість Ергуне-кун. З часом дарлекіни, розмножившись, вирішили вийти з тіснини Ергуне-кун «на простори степу».
Розгалужена структура роду унгірат та, одночасно, близькість окремих його гілок одна до одної відображалась у монгольських родоводах як походження від синів людини, яку називали Золота посудина. Старший його син, Джурлук-мерген, поклав початок власне унгіратам; діти двох інших синів — Кубай-Шире (Інкірас (Іхірес) та Олкунут) і Тусубу-Дауда (Каранут (Харнуд) і Кункліут (Хонхлут), а також нащадки останнього — Куралас (Горлос) й Елджигін) — стали епонімами відповідних родів.
Унгіратками були дружини Хабул-хана (Кара-ліку) й Чингісхана (Борте); Оелун, дружина Єсугея, походила з роду олхонут — гілки унгіратів.
Роди
Онгірати, Конгірати (Onggirad,Qonggirad) Ікіраси (Ikirās) Олкунути (Olqunūt) Каранути (Qaranūt) Конклюти (Qonqliūt) Курласи (Qorlās) Елжигіни (Eljigin) Боскули (Bosqūl)
Примітки
Джерела Рашид ад-Дин. Сборник летописей. Том 1. Книга 2. Москва-Лениград. АН СССР. 1952 Кунграты // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017.
Посилання