Анто́нівці — село в Україні, у Шумській міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Ілавка, на півночі району. Населення — 11 особи (2016).

Певний час село було зняте з обліків, відновлено 1990 рокуhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9155-11#Text.

Поблизу села розташована ботанічна пам'ятка місцевого значення — Антонівецький сосняк.

Історія

Археологічні дослідження та документальні дані дають підставу стверджувати що в VII-VI ст. до н.е. поблизу Антоновець знаходився найбільший городищенський центр, який зростав і розвивався. В ХІІ-ХІІІ ст. став великим поселенням із широкими торговими зв’язками, поселення було розміщене на перетині Волинсько-Київського кордону та торгового шляху із західної Європи в Київ. На околицях села зустрічаються знахідки з періоду неоліту та палеоліту.

Біля Антонівців тривають розкопки давньоруського городища Уніас IX-XIII ст. (досліджував Олег Гаврилюк; див. Уніас-городище), виявлено археологічні пам'ятки ранньозалізної доби.

Перша писемна згадка — 1545 року в люстації Кременецького замку. Назва походить від імені Антон.

У XVI ст. Антонівці належали князю М. Четвертинському, згодом відійшли до князів Збаразьких, пізніше — до Вишневецьких. Селяни займалися рільництвом, гончарством і бондарством.

В 1795 році в селі була збудована церква на місці старої. Це був храм заввишки тридцять один метр – унікальна пам’ятка дерев’яного козацького бароко. До кінця ХІХ ст. в Антонівцях діяли поштова станція гужового тракту, скляна гута, фільварок, потужний млин. Село було одним з найбільших населених пунктів краю.

1 жовтня 1933 року утворено ґміну Угорськ Кременецького повіту і село включено до неї.

У березні 1943 року в прилеглому до Антоновець урочищі Дігтярня розташовувався табір Воєнної Округи УПА «Волинь-Південь» «Антонівецька республіка» стала одним з символів нескореної України, боротьби повстанської армії з фашистськими загарбниками. В  селі Антонівці у конторі водяного млина знаходилась група пропагандистів і журналістів УПА, друкувалась газета «Повстанець», діяв невеличкий м’ясокомбінат для забезпечення харчування вояків. Коли активність українського підпілля перемістилась з північної Шумщини на схід, південь району, Антонівці і далі залишалися центром національно-визвольного руху.

З 21 по 25 квітня 1944 року неподалік від села проходив Бій під Гурбами між загонами УПА та військами НКВС.

 50-ті роки ХХ ст. стали трагічними для села Антонівці. За  участь в національно-визвольному русі його жителів розпочалась акція «добровільного переселення» антонівчан до східних областей України, ініційована Тернопільським обкомом партії. Добровільні засади «переселення» обернулися для Антоновець насиллям, примусівкою, жорстокими діями влади.

Восени 1946-го року 177 родин вивезли в село Роздол та село Привітне Запорізької області, інші розселили на Шумщині та Лановеччині. 2 липня 1952 року Указом Президії Верховної Ради УРСР була ліквідована Антонівецька сільська рада.

29 квітня 1990 року підписана постанова Президії Верховної Ради Української РСР про відновлення села Антонівці. 21 вересня 1990 року в Антонівцях пройшли урочини з нагоди 445 річчя першої писемної згадки про село. Богослужіння були відправлені у храмі Святої Трійці на Даниловій горі та на місці спаленої антонівецької церкви. Був відкритий пам’ятний камінь, на якому був напис: «Тут до 1952 року було село».

Між селами Смига Рівненської області та Антонівці щороку проходить наймасовіша в Україні спортивно-патріотична теренова гра Гурби-Антонівці.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Шумської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шумського району, село увійшло до складу Кременецького району.

Пам'ятки

Відкрито меморіальний комплекс-музей «Табір УПА» (1992) повстанський цвинтар.

Цікаві факти Через село проходить велосипедний маршрут №4 «Шляхами південного краю Волині» Національного парку "Кременецькі гори". Протяжність маршруту – 90 км.

Цвинтар

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська25100%

Відомі люди У селі народився історик і літератор Скорубський Максим (1915—1981). Про село написав поему Георгій Петрук-Попик. Є відомості, що тут народився князь Юрій Збаразький.1613-1631 Jerzy Zbaraski // 1613—1631 Jerzy Zbaraski Галерея

Примітки

Література Синюк С., Ханас В. Антонівці //

Як зникло село-герой [Текст] : [с. Антонівці на Шумщині] / М. Баканчук // Вільне життя плюс. — 2011. — № 81 (14 жовт.). — С. 6. Сумні рядки трагедії під антонівським небом [Текст] : [про трагедію с. Антонівці Шумського р-ну] / Н. Беркут // Тернопільські оголошення. — 2010. — С. 7. Антонівці. Біль через роки [Текст] : [Доля волин. села, де знаходився табір воєнної округи УПА "Волинь-Південь"] / В. Бурма // Вільне життя. — 2007. — С. 3. Антонівці відроджуються з попелу [Текст] : [про відкр. оновленої експозиції музею просто неба "Штаб ОУН-УПА "Волинь-Південь" поблизу с. Антонівці Шумськ. р-ну] / В. Гаврилюк // Нова Тернопільська газета. — 2009. — С. 3. Бажання волі кликало до бою [Текст] : [літ.-мистецький фестиваль "Луни повстанського краю" відбувся в урочищі "Дігтярня" поблизу Антоновець] / В. Гаврилюк // Новини Шумщини. — 2018. — № 42 (19 жовт.). — С. 1, 2 : фот. Село, яке знищили за український дух [Текст] : [с. Антонівці Шумського району] / В. Гаврилюк // Новини Шумщини. — 2018. — № 41 (12 жовт.). — С. 5. Результати археологічного дослідженя давньоруського комплексу поблизу с. Антонівці на Тернопільщині [Текст] / О. Гаврилюк // НАУКОВІ ЗАПИСКИ. СЕРІЯ : ІСТОРІЯ. — Т. : ТДПУ ІМ. В. ГНАТЮКА, ВИП.6. — ВИП.6. — С. 74-97. В Антонівцях постане новий храм [Текст] : [закладення наріжного каменя під будівництво храму УАПЦ на Шумщині] / М. Герасимюк // Вільне життя. — 2010. — С. 5. Село, яке стало жертвою тоталітарного режиму [Текст] : 2 лип. 1952 р. Указом Президії Верховної Ради УРСР Антонівецька с. р. була ліквідована / Л. Колесник // Новини Шумщини. — 2020. — № 28 (10 лип.). — С. 5 : фот. Антонівці [Текст] : научно-популярная литература / Г Петрук-Попик // Збірник праць Тернопільського осередку Наукового товариства ім. Шевченка. — Тернопіль : Рада, 2006. — Т. 2. — Національно-визвольні змагання українського народу у ХХ столітті. — С. 267-282. Їхні душі переселилися в солов'їв [Текст] : [Урочистості в Антонівцях до 65-річчя створення УПА та вшанування пам'яті загиблих вояків] / Ж. Попович // Вільне життя. — 2007. — С. 5. Нескорені Антонівці [Текст] : як відродилася пам'ять про укр. село, ліквідоване радянською владою за "непримустиме" свободолюбство його мешканців / Р. Ревчук // Україна молода. — 2010. — С. 8. Стіжок та Антонівці - дух патріотизму. [Текст] / Г. Савчук // Свобода. — 2014. — № 82 (8-10 жовт.). — С. 3. Із забуття вертається село [Текст] : двадцять років тому було відновлене с. Антонівці / С. Синюк // Новини Шумщини. — 2010. — С. 3. Волинські городища IX-XI ст.: історико-археологічний коментар [Текст] / С. Терський // П’яті "Ольжині читання", Пліснеськ, 7 травня 2010 року. — Львів ; Броди, 2011. — С. 35-40. Антонівецький вітер не дає спокою [Текст] : [музей історії повстанського руху в краї під відкритим небом] / І. Фарина // Свобода. — 2010. — С. 1, 3. Антонівці були центром республіки УПА [Текст] / О. Шевчишина // Номер один. — 2015. — № 41 (14 жовт.). — С. 7. Реабілітовані села [Текст] : на сесії Терноп. облради депутати прийняли рішення визнати реабілітованими мешканців сіл Русилів Бучац. та Антонівці Шумськ. р-нів / М. Шот // Урядовий кур'єр. — 2010. — С. 24.

Посилання

Погода в селі Антонівці . Про відновлення раніше знятого з обліку села Антонівці Тернопільської області