Терно́пільська о́бласть (неофіційно — Терно́пільщина, Тернопі́лля) — область України з адміністративним центром у місті Тернополі. Розташована на Подільській височині, південна межа області проходить по річці Дністер, східна — по Збручу. Займає східну частину Галичини, частину південної Волині та частину Західного Поділля.

На території області розташована найдовша у світі карстова печера Оптимістична завдовжки 267 км, а також одне з «Семи природних чудес України» — Дністровський каньйон. Також Тернопільщина відома Почаївською лаврою, чудотворною Іконою Божої Матері у Зарваниці та Зарваницьким духовним центром. За кількістю замків (34) Тернопільщина займає перше місце в УкраїніПелехатий Я. Архітектура Тернопільщини // Сеньківська Г. Я.  Пам'яткоохоронна робота державних структур і громадських організацій на Тернопільщині (Друга половина XX століття) // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Серія: Історія та географія. — Вип. 31, 2008У нову книгу Володимира Мороза увійшли 33 замки Тернопілля // 20 хвилин

До складу області входить три адміністративні райони: Кременецький, Тернопільський та Чортківський.

Площа — 13823 км² (2,28 % території України), населення — 1 065 709 осіб (за оцінкою на 1 січня 2016, 2,46 % мешканців УкраїниЧисельність наявного населення за регіонами (за оцінкою) на 1 січня 2016 року // Чисельність наявного населення УКРАЇНИ. — К., 2016. — С. 5.). Область налічує 18 міст. Згідно з переписом населення 2001 року, етнічні українці становили 97,81 % населення Тернопільської області, етнічні росіяни — 1,25 %, етнічні поляки — 0,34 %. Тернопільщина — найукраїнськомовніша область у країні, станом на 2001 рік 98,34 % населення вважали українську мову своєю рідною.

До найважливіших галузей народного господарства області належать сільське господарство та промисловість (зокрема харчова, легка, машинобудівна та інші), перспективна для розвитку — туристична галузь. У квітні 2010 року в Тауразькому повіті Литви створено Товариство друзів Тернополя, яке покликане сприяти поглибленню регіонального співробітництва з Тернопільщиною .

Географічне розташування

Тернопільська область займає західну частину Подільського плато, межуючи на півночі з Рівненською, на півдні з Чернівецькою, на південному заході з Івано-Франківською, на заході з Львівською, а на сході — з Хмельницькою областями України. Тернопільщина, хоч і розташована поблизу українського кордону з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою, власних наземних кордонів з сусідніми державами не має, як і не має виходу до моря.

Площа Тернопільської області — 13,8 тис. км², що трішки більше за площу Чорногорії, що становить 2,3 % території України. За цим показником займає 23-тє місце серед інших регіонів України (меншими є тільки Закарпатська та Чернівецька області). За конфігурацією території Тернопільська область нагадує трикутник з основою на сході та вершиною — на заході. Протяжність із півночі на південь становить 195 км, а з заходу на схід — 129 км.

Крайня північна точка області — село Переморівка — розташована в Кременецькому районі та має координати Крайня південна точка — село Білівці Чортківського району з координатами Крайня західна точка — село Шайбівка — розташована в Тернопільському районі з координатами . За іншими даними, село Дуляби. Крайня східна точка — село Окопи Чортківського району з координатами

Рельєф та водойми

Тернопільська область посідає західну частину Подільської височини. Рельєф її рівнинний. Більша частина поверхні області (на південь від Товтрів) має нахил з півночі на південь. Решта її території нахилена у північно-східному напрямку. Абсолютні висоти коливаються від 443 метрів (гора Попелиха біля села Мечищів Тернопільського району) до 116 метрів (у місці впадіння річки Збруч у Дністер).

На території області можна виділити кілька рельєфних структур: Тернопільське плато — займає центральну частину області. Поділене долинами Серету, Гнізної та Стрипи. Це найбільш рівнинна ділянка області. На півночі — висоти 80—400 метрів, на півдні — 300—350 метрівСвинко Й. Тернопільське плато // . Опілля (Бережанський горбогірний лісовий район) — розміщене в західній частині області. Це найбільш підійнята і розчленована територія області. Відносні висоти досягають 200 метрів. Тут розташована гора Попелиха заввишки 443 метри — найвища точка ТернопільщиниДенисик Г. І. Природнича географія Поділля. — Вінниця : ЕкоБізнесЦентр, 2006. — С... Кременецькі гори (Кременецьке горбогір'я) — розташовані в північній частині області. Їхній північний схил є крутим, а південний — більш пологим. Горби підіймаються до 190 метрів і мають вигляд гір-останців. Це — гори Бона, яка є найвищою (408 метрів), Божа, Дівочі скелі, Скелі Словацького та інші. У пониженнях є значна кількість ярів та балокДенисик Г. І.  Кременецькі гори // Український географічний журнал. — 1997. — № 2. — С. 62—64. Товтровий кряж (Медобори) — простягається з північного заходу на південний схід від сіл Чорний Ліс і Загір'я до містечка Гусятин. Цей колишній бар'єрний риф складається з вапняків, які підіймаються на поверхню на 50—60 метрівМоскалюк К. Про формування рельєфу Подільських Товтр // Вісник Львівського університету. Серія географічна. — 2008, Випуск 35. — С. 239—249.Королюк И. К. Подольские Толтры и условия их образования. Серия: Труды института геологических наук. Выпуск 110. Геологическая серия (№ 56). — М. Издательство АН СССР., 1952. — 120 с.. Тут трапляється карст. Основні гори: Крайній Камінь (431 м), Зембова, Сабариха, Скала (417 м), Гостра Могила (398 м), Вікно, Богит (417 м). Найвища вершина — гора Нижній Камінь (Крайній Камінь) (431 м). Авратинська височина — розташована між Медоборами і Кременецькими горами. Поверхня її слабохвиляста. Абсолютні висоти досягають 350 метрівАвратинська височина // . Мале Полісся — розташоване у північно-західній частині області. Рельєф плоский. Висоти становлять 210—250 метрів. На формування рельєфу помітний вплив льодовикаДенисик Г. І. Лісополе України. — Вінниця : Тезис, 2001. — 284 с.Маринич О. М., Шищенко П. Г. Фізична географія України: Підручник. — К. : Знання, 2003. — С.. або неотектонічної активностіСвинко І. М.  Про роль неотектонічних рухів у формуванні рельєфу Малого Полісся // Наукові записки ТДПУ. Серія: Географія. — Тернопіль, 1987. — С. 17—20.. У долинах річок поширене значне заболоченняЗильбер Г. А.  Краткий физико-географический очерк Малого Полесья// Географ. сб. — Львов. — 1956, вып. III. — С. 25—34. . Придністровська рівнина — займає південну частину області і є найбільш зниженою її ділянкою. Розчленована каньйоноподібними долинами річок. Трапляються яри й балки. Поширені карстові форми рельєфу, серед яких озера та печери, що належать до найдовших в ЄвропіСохацький М. П. Печери Поділля // З археології України та Ойцовської Юри. — Ойцов, 2001. — С. 115-126.Радзієвський В. О.  Подорож у підземну казку. Видання 2: путівник по карстових печерах Тернопільщини. — Л.: Каменяр, 1984.

Найдовші печери ТернопільщиниОптимістична печера 240,5 кмОзерна 134 кмМлинки 45,7 кмКришталева 23 кмВертеба 9 кмСлавка 9 кмУгринь 2,1 кмЮвілейна 1,6 кмНагірянська 1,1 км

Територією Тернопільської області протікає 1401 річка, зокрема 120 завдовжки понад 10 км, загальною довжиною — 6066 км, є 26 водосховищ загальною площею водного дзеркала 3579 га, об'ємом води 81,2 млн м³, і 886 ставків загальною площею водного дзеркала 5627 га, об'ємом води 58,8 млн м³. Річки Тернопільщини належать до басейну Дністра (Золота Липа, Коропець, Стрипа, Джурин, Серет, Нічлава, Збруч), Прип'яті (Горинь, Іква, Вілія) у кількісному співвідношенні 4/5 до 1/5Свинко Й. М.  Нарис про природу Тернопільської області: геологічне минуле, сучасний стан. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2007. Річки басейну Дністра мають глибоко врізані річкові долини, а річки басейну Прип'яті — широкі та заболочені долини.

Клімат

Клімат Тернопільщини є помірно континентальним, з теплим вологим літом і м'якою зимою. Середня температура повітря коливається від −5 °C в січні до +19 °C в липні. Найвищі показники середньої температури повітря у липні характерні для південної частини області (+18,8 °С), найнижчі — для західної та центральної частин (+18 — +18,5 °С). У січні температура повітря у центральній частині нижча (-5,4 °С) від температури в інших частинах області, що зумовлено тим, що це найвища, безліса частина височини. Вітри (найчастіше північно-західні та південно-західні, найменше — північні та південні) характерні для всіх пір року, особливо для літа. Активна циклонна діяльність зумовлює велику кількість опадів, яка в середньому за рік становить 520—600 мм. Влітку часто бувають зливи, нерідко — грози, іноді — град. Сніговий покрив — від 2-ї половини грудня до початку березня. Товщина — 8—10 см, максимуму досягає у 2-й декаді лютого.

В області виділяють три кліматичні регіони — надмірно зволожений Північний, Центральний (Холодне Поділля) з найкоротшим літом, найкоротшим безморозним періодом і найбільшою кількістю днів зі сніговим покривом та Південний (Тепле Поділля), для якого характерні найдовший безморозний період і раннє настання весни. З огляду на агрокліматичне районування, Тернопільщина належить до вологої, помірно теплої зони; основна частина території — до підзони достатнього зволоження ґрунту (гідротермічний коефіцієнт — 2,0—1,3, сума температур у градусах — 2400—2600) і лише південна частина (Борщівський і Заліщицький райони) — до Передкарпатського вологого, теплого району (гідротермічний коефіцієнт — 1,6—1,3, сума температур — 2400—2600)Колопенюк М. Агрокліматичне районування // .

Флора і фауна

В області представлені 207 з 1368 видів фауни і флори, занесених до Червоної книги

Рослинний і тваринний світ краю представлений лісовими та степовими видами, позаяк область розташована в лісостеповій зоні. У Тернопільській області росте близько 1200 видів вищих спорових і насінних рослин. Загальна площа лісового фонду Тернопільської області становить 199,3 тис. га, тобто 13,8 % території області (12-та в Україні). На Тернопільщині зустрічаються рослини-релікти бруслина карликова, молочай різнобарвний, осока біла, осока низька, хвощ великий тощо.

В області зареєстровано 412 видів хребетних тварин, які належать до 242 родів, 97 родин, 37 рядів і 6 класів. Окремі класи нараховують: круглороті — 1 вид, риби — 45, земноводні — 11, плазуни — 10, птахи — 283, ссавці — 62. До Червоної книги України занесені: із ссавців — кіт лісовий, горностай, борсук, тхір степовий, рись, видра річкова, кутора мала та інші; птахів — беркут, лелека чорний, шуліка рудий, орлан-білохвіст, скопа, змієїд блакитноногий, пугач звичайний та інші; плазунів — мідянка, полоз лісовий та інші; риб — чечуга, вирозуб. На територіях та об'єктах природно-заповідного фонду Тернопільщини, який займає 8,73 % всієї території області, охороняється 168 рідкісних, вразливих ти зникаючих видів рослин та 169 видів тварин . Найважливіші заповідні території — заповідник «Медобори», національний парк «Кременецькі гори», заказники державного значення Касперівський ландшафтний, лісовий Дача Галілея, Серетський гідрологічний, Чистилівський орнітологічний, Гермаківський та Хоростківський дендропарки та інші.

Природні ресурси