Микола Павлович Сердюков (, тепер Сумська область — ?) — український партійний діяч, завідувач відділу будівництва і міського господарства ЦК КПУ. Депутат Верховної Ради УРСР 4-го скликання.
Життєпис Народився в родині кустаря. Трудову діяльність розпочав у 1924 році учнем електрослюсаря шахти № 11 Ново-Смолянинівського рудника Донбасу.
Закінчив Харківський електротехнічний інститут.
Член ВКП(б) з 1936 року.
Працював інженером Горьковського автомобільного заводу імені Молотова.
З травня 1945 по квітень 1947 року — заступник завідувача відділу електростанцій і електропромисловості ЦК КП(б)У.
У квітні (затв.) 1947 — листопаді 1948 року — заступник секретаря ЦК КП(б)У із електростанцій і електропромисловості — завідувач відділу електростанцій і електропромисловості ЦК КП(б)У.
З грудня 1948 по травень 1951 року — заступник завідувача відділу важкої промисловості ЦК КП(б)У.
У травні 1951 — червні 1953 року — завідувач відділу міського господарства ЦК КП(б)У.
З червня 1953 по серпень 1954 року — 1-й заступник завідувача відділу будівництва і міського господарства ЦК КПУ.
У серпні 1954 — лютому 1958 року — завідувач відділу будівництва і міського господарства ЦК КПУ.
На 1965—1977 роки — заступник міністра енергетики та електрифікації СРСР — голова Ради із економічної освіти та народних університетів Міністерства енергетики та електрифікації СРСР.
Подальша доля невідома.
Нагороди два ордени Трудового Червоного Прапора (23.01.1948, 6.06.1957) орден «Знак Пошани» (26.02.1958) заслужений енергетик Української РСР (8.05.1968)
Джерела газета «Радянська Донеччина» (Сталіно) — 1955 рік — лютий.