Сава Вуйчев (; , — , ) — болгарський військовий діяч, генерал-майор, учасник Балканської війни (1912–1913).
Біографія Народився 22 липня 1872 року в місті Габрово. У 1889 закінчив середню школу і продовжив навчання в Військовій академії Його Княжої Величності. 2 серпня 1893 отримав звання лейтенанта і призначений молодшим офіцером в ескадрон лейб-гвардії. У 1897 отримав звання старшого лейтенанта, а в 1903 — капітана.
У період 1911–1912 служив військовим аташе в Белграді, Сербії, 15 жовтня 1912 отримав звання підполковника.
Балканські війни (1912—1913) Під час Балканської війни (1912—1913) був командиром батальйону 1-го кавалерійського полку і начальником штабу 4-ї піхотної переславської дивізії. Під час Другої Балканської війни (1913) був начальником штабу 6-ї піхотної дивізії (1914-1915), потім прийняв командування 35-м врачанським піхотним полком (1915).
Перша світова війна (1915—1918) Під час Першої світової війни (1915–1918) був начальником штабу кавалерійської дивізії (11 вересня-14 листопада 1915). 14 серпня 1916 отримав чин полковника.
Після закінчення війни в січні 1919 був призначений начальником другої кінної дивізії, 14 липня був підвищений до генерал-майора. З 1 серпня 1919 в запасі.
Помер в 1962 в Софії.
Військові звання Лейтенант (2 серпня 1893) Капітан (1903) Майор (15 жовтня 1908) Підполковник (31 грудня 1906) Полковник (14 серпня 1916) Генерал-майор (14 липня 1919)
Нагороди Орден «За хоробрість» IV ступеня 2 класу Орден «За хоробрість» III ступеня 2 класу Орден «Святий Олександр» V класу без мечів Орден «Святий Олександр» IV клас з мечами посередині Національна медаль «За бойові заслуги»
Джерела Йотов, Петко, Добрев, Ангел, Миленов, Благой. Българската армия в Първата световна война 1915—1918 — Кратък енциклопедичен справочник. София, Издателство Св. Георги Победоносец, 1995.