Надра Єгипту характеризуються надзвичайною геологічною різноманітністю, зумовленою складним тектонічним розвитком Нубійсько-Аравійського щита та осадових басейнів Середземноморського узбережжя. Ця країна, відома своєю тисячолітньою історією видобутку золота та декоративного каменю, нині виступає потужним гравцем на глобальному ринку енергетичних та мінеральних ресурсів. Основу її сучасного мінерально-сировинного комплексу складають гігантські родовища природного газу в глибоководному шельфі, значні запаси нафти в Суецькій затоці та Західній пустелі, а також колосальні поклади фосфоритів Червономорського басейну. Крім того, Східна пустеля приховує перспективні рудопрояви благородних і кольорових металів, зокрема промислові поклади золота, танталу та ніобію.
Загальна характеристика
У надрах Єгипту зосереджений ряд корисних копалин. Найважливіші види мінеральної сировини Єгипту — нафта, газ, фосфорити, танталові і зал. руди; відомі також родов. руд алюмінію, олова, ніобію, молібдену і вольфраму, золота, вугілля, сірки, урану, нерудних буд. матеріалів, інш. (табл).
Таблиця. — Основні корисні копалини Єгипту станом на 1998 р.
<p align=center>Корисні копалини <p align=center>Запаси <p align=center>Вміст корисного компоненту в рудах, % <p align=center>Частка у світі, % <p align=center>Підтверджені <p align=center>Загальні <p align=center>Барит, тис. т <p align=center>100 <p align=center>100 <p align=center>80 (BaSO4) <p align=center> <p align=center>Залізні руди, млн т <p align=center>410 <p align=center>950 <p align=center>43 (Fe) <p align=center>0,2 <p align=center>Золото, т <p align=center>5 <p align=center>30 <p align=center>2,5 г/т <p align=center> <p align=center>Марганцеві руди, млн т <p align=center>3 <p align=center>3 <p align=center>31 (Mn) <p align=center>0,1 <p align=center>Мідь, тис. т <p align=center>10 <p align=center>70 <p align=center>2,36 (Cu) <p align=center> <p align=center>Нафта, млн т <p align=center>510 <p align=center> <p align=center> <p align=center>0,4 <p align=center>Пентоксид ніобію, тис. т <p align=center>10,7 <p align=center>23,3 <p align=center>0,02 <p align=center>0,1 <p align=center>Плавиковий шпат, млн т <p align=center>0,03 <p align=center>0,03 <p align=center>45 (CaF2) <p align=center> <p align=center>Природний горючий газ, млрд м3 <p align=center>814 <p align=center> <p align=center> <p align=center>0,6 <p align=center>Свинець, тис. т <p align=center>30 <p align=center>50 <p align=center>2,3 (Pb) <p align=center> <p align=center>Пентоксид танталу, т <p align=center>10200 <p align=center>11000 <p align=center>0,02 (Ta2O5) <p align=center>13,29 <p align=center>Вугілля, млн т <p align=center>107 <p align=center>187 <p align=center> <p align=center> <p align=center>Фосфорити, млн т <p align=center>225 <p align=center>749 <p align=center>23 (Р2О5) <p align=center>4,44 <p align=center>Цинк, тис. т <p align=center>134 <p align=center>860 <p align=center>18 (Zn) <p align=center>
Окремі види корисних копалин
Нафта і газ Єгипет має значні запаси вуглеводневої сировини. Нафтові родовища приурочені головним чином до рифтових западин Червоного моря і Суецької затоки та північної околиці Лівійської пустелі (западини Каттара і Сіва і інші північно-західні райони). У межах деяких нафтоносних горизонтів, а також в дельтовій області розвідані родовища природного газу.
У нафтогазоносному басейні Суецької затоки виявлено понад 50 нафтових і газових родовищ. Загальні запаси нафти — 510 млн т (1998), природного газу — бл. 814 млрд м³ (1998). Найбільші родовища нафти — Ель-Білаїм, Рамадан, Джулай, Ель-Морган. Нафти важкі (920 кг/м³) високосірчисті (3,3-4,6 %), середні (850 кг/м³, вміст сірки 1,3-1,7 %). У 2000–2001 рр. зроблено серію газових відкриттів в дельті Нілу. Компанія BG International на дільниці Вест-Дельта-Діп-Марін отримала притоки газу в 1,2 млн м³/добу, у екв. Файоум (Fayoum)-L-1x, за 35 км від берега на глибині моря 400 м, з двох продуктивних горизонтів отримано 0,8 млн м³/добу газу. Запаси родовища, за оцінкою компанії, можуть досягати 17 млрд м³. За даними [Mining Annual Review 2002] загальні видобувні запаси нафти в Єгипті станом на 2001 становлять 3.75 млрд барелів (за оптимістичнішими оцінками — до 10 млрд бар.).
Ресурси і резерви природного газу оцінені в 1999 становлять 1 100-1 700 млрд м³. [Mining Annual Review 2002].
Вугілля Поклади кам'яного вугілля зосереджені в Файюмській западині і на півночі Синайського півострова. Запаси бурого і кам'яного вугілля в країні невеликі — до 190 млн т. Вугленосні відклади юри і карбону. Найбільші родовища вугілля — Магара, Аюн-Муса, Ваді-Тора. Потужність промислових пластів 0,2-1,87 м. Вміст сірки 2,7-3,6 %, вихід летких 23,5-59 %, золи 4,4-26,3 %, теплота згорання вугілля 14,7-30,48 МДж/кг.
Руди Основним рудоносним районом країни є гори Етбай (родовища урану, титану, міді, олова, золота, молібдену, ніобію, вольфраму).
Родовища залізних руд зосереджені в Бахарійському (запаси понад 417 млн т), Кусейрському (80 млн т) і в Асуанському районі (150 млн т). Осадові руди приурочені до еоцен-олігоценових (Бахарія) і верхньокрейдових (Асуан) відкладів, метаморфогенні — до докембрійських порід (Ель-Кусейр). Поклади придатні для відкритої розробки.
Родовища марганцевих і залізо-марганцевих руд виявлені на Синайському півострові і узбережжі Червоного моря в районі Халаїб. Руди метасоматичні і жильного типу. Найбільше родовище Умм-Бугма. Вміст Mn в рудах змінюється від 6 до 57 %, Fe — 16-69 %. Загальні запаси родовища 20 млн т.
Родовища титанових руд осадові і магматогенні, загальні запаси — 106 млн т. Запаси уранових руд на середину 1990-х рр. становили бл. 425 тис. т. Ресурси власне урану на 1998 р. — 15 тис. т.
Платиноїди. Прогнозні ресурси МГП Єгипту незначні і складають до 300 т (~0,6 % світових).
Алюміній. Основне джерело алюмінієвої сировини в країні — нефелінові сієніти (родовище Абу-Хурук в Аравійській пустелі).
Інші металічні корисні копалини. Загальні запаси руд інших корисних копалин такі: вольфрамових — бл. 25 тис. т, золотоносних — 30-45 т, ресурси — до 450 т (у перерахунку на метал), молібденових — 32 тис. т (метал), ніобієвих — 150 тис. т (оскид), олов'яних — понад 50 тис. т (метал), свинцевих — 50 тис. т (метал), стронцієвих — 1,7 млн т (оскид), танталових — 43 тис. т (оксид), цинкових — 860 тис. т (метал).
Фосфорити Єгипет багатий на фосфорити. Запаси P2O5 в Єгипті — 5,2 % від світових. Виділяються три фосфоритоносні райони: Червоного моря, (родовища Хамравейн, Абу-Тундуб, Дуві, Васіф), Нільський (Ель-Махамід, Абу-Хад, Ваді-ель-Батур, Ваді-еш-Шагаб та ін.), оаза Харга. Загальні запаси фосфоритів в 1990 х рр. оцінені в 3,1 млрд т, вміст Р2О5 в рудах 21,5-34 %.
Будівельні матеріали У Єгипті зосереджені істотні запаси цементної сировини (вапняки, глини, мергелі). Багаті родовища вапняків знаходяться в долині Нілу, Олександрії і Суецького каналу, Синайського півострова. Загальні запаси вапняків Єгипту на середину 1990-х рр. складають бл. 17 млрд т. Всесвітньою популярністю користуються асуанські граніти і інші будівельні матеріали.
Інші корисні копалини. До дельти Нілу приурочені родовища кухонної і кам'яної солі, соди, гіпсу, титану і інших корисних копалин. У надрах Єгипту є промислові запаси азбесту, бариту, тальку, плавикового шпату.
Див. також
Історія освоєння мінеральних ресурсів Єгипту Гірнича промисловість Єгипту Геологія Єгипту Гідрогеологія Єгипту Економіка Єгипту
Джерела
Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019. Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с. Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. — ISBN 966-603-307-0
Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. Огар В. В. Регіональна геологія: Навч. посібник. К., 2023 U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. , https://doi.org/10.3133/mcs2020.