Комаро́во (; до 1948 року — Келломякі, від — «дзвонова гора») — селище в Росії, внутрішньоміське муніципальне утворення у Курортному районі міста федерального значення Санкт-Петербурга.
Історія Первинна назва селища — Келломякі, яке почало бурхливо розбудовуватися на початку XX століття завдяки дачному буму. Залізнична платформа була відкрита тут у 1901 році.
1 травня 1903 року платформа було перетворена на станцію Келломякі (нині — Платформа Комарово). Цей день і вважається днем заснування селища Комарово.
До появи залізниці ця місцевість була абсолютно незаселеною під назвою Хірвісуо, що означає «лосине болото».
До 1916 року в селищі вже налічувалося близько 800 будинків дачного типу.
У 1917 році була відкрита фінська народна школа.
Перед початком радянсько-фінської війни (1939—1940) в Келломякі постійно проживало 167 родин.
До 1939 року селище Келломякі входило до складу волості Теріокі Виборзької губернії.
У жовтні 1939 року, під час загострення фінсько-радянських відносин, цивільне населення селища було повністю евакуйовано фінською владою з метою безпеки.
Навесні 1940 року в селище Келломякі прийшли перші російські переселенців з Ленінграда.
У 1941 році, з початком німецько-радянської війни, російське населення покинуло Келломякі.
У березні 1966 року на Комаровському селищному кладовищі похована російська поетеса українського походження Анна Ахматова.
У 1983 році селище стало відомо завдяки російському співаку, заклятому путіністу Ігорю Скляру, який у фільмі «Ми з джазу» виконав популярну пісню «Комарово».
Населення Чисельність населення за переписом 2017 року складало 1290 осіб.
Світлини
Примітки
Посилання
Kellomäki — Келломякі — Комарово // Ристиківі: Карельський перешийок — історія та культура «Моє Комарово» — інтернет-портал селища Комарово Офіційний сайт муніципального утворення