Селище — сільський населений пункт в Україні з населенням щонайменше 5 тисяч осіб та переважно садибною забудовою.
Правовий статус селищ визначається Законом «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України» (2023). Закон також визначає, що населені пункти, які мали статус селища міського типу до дня набрання його чинності, почали відноситися до статусу селищ.
Орган місцевого самоврядування — селищна рада, головна посадова особа — селищний головаСелище // .
Історія Історично до категорії селищ відносили населені пункти, розташовані при промислових підприємствах (містоутворююче підприємство), будовах, залізничних вузлах (залізнична будка), гідротехнічних спорудах, підприємствах з виробництва і перероблення сільськогосподарської продукції, а також інші населені пункти, що мають комунальну і соціальну інфраструктуру, переважна частина населення яких зайнята в промисловому виробництві чи соціально-культурній сфері. У Конституції України, на відміну від законів радянського періоду, відсутній термін «селище міського типу» (смт).
Залежно від призначення, основного роду занять жителів розрізняли дачні, курортні, пристанційні, робітничі селища. У часи СРСР на території РРФСР робітничі, курортні і дачні селища вважалися окремими категоріями населених пунктів (у решті республік, у тому числі й УРСР, існували тільки селища міського типу (смт), а також робітничі селища — з 1956 року, або навіть з 1949 року, до 1965 року), але в цілях статистичної зіставності з іншими республіками робітничі і курортні (а з 1983 року і дачні) статистично враховувалися як селища міського типу (смт), поки в 2023 році таке поняття як селище міського типу не було скасовано. Починаючи з 26 січня 2024 року в Україні, набув чинності закон № 3285-IX, який передбачає дерадянізацію адміністративно-територіального устрою України і три категорії населених пунктів — місто, селище і село. При цьому всі смт цим законом були перетворені на селища. Існуючі ж селища зберегли свій статус.
Інші значення Місце розташування кочівників, будівельних загонів, розвідувальних партій тощо. В археології селищами називають залишки стародавнього неукріпленого поселення, неукріплену частину поселення, яке примикало до городища.Замковий туризм. Курс лекцій для студентів спеціальності «Туризмознавство» / Д. А. Каднічанський, Т. Б. Завадовський — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 138 с. Доступ Застарілий синонім до слова поселення. Місце, де колись було село (рідковживане).
Написання Згідно з державним стандартом України ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі: Загальні вимоги та правила» при назві написання слова «селище» скорочується до «с-ще». Наприклад, селище Глеваха пишеться як с-ще Глеваха.
Див. також Селище міського типу (смт) Вахтове селище Селищна рада Сільська рада Селище (Росія)
Примітки
Посилання Селище // Сєлищє, Сєлишчє, Сєлищо // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.: У 2 т. / Укл.: Д. Г. Гринчишин та інш. — Т. 2: Н — Θ. — К.: «Наукова думка», 1978. — С. 333—334.