Любо́в Григо́рівна Шевцо́ва (; , Ізварине — , Ровеньки) — радянська підпільниця, членкиня штабу підпільної молодіжної організації «Молода гвардія». Герой Радянського Союзу (1943).

Життєпис Народилася в селищі Ізварине Краснодонського району. У 1927 році сім'я Шевцових переїхала в Краснодон. Батько Григорій Ілліч, мати Єфросинія Миронівна, Любов — їхня єдина дочка. Навчаючись у школі, відрізнялася веселим характером, перемагала на спортивних змаганнях, брала участь в художній самодіяльності і відвідувала гурток юннатів.

У лютому 1942 року Любов Шевцова вступила в ВЛКСМ. У квітні 1942 року за рекомендацією Краснодонського райкому комсомолу стала курсанткою Ворошиловградської школи підготовки партизан і підпільників, отримала тут спеціальність радистки.

Закінчивши школу, влітку 1942 року Шевцова була залишена для зв'язку в одній з підпільних груп, що діяли в окупованому Ворошиловграді. В її обов'язки входило передавати в Центр розвіддані, зібрані підпільниками. У середині серпня в результаті провалу явкової квартири одного з членів підпільної групи виникла небезпека арешту Шевцової. Після марних спроб налагодити зв'язок з керівником групи змушена була виїхати в Краснодон. Тут встановлює зв'язок з молодіжним підпіллям, стає активною учасницею організації «Молода гвардія», а потім і членом її штабу.

Любов Шевцова поширювала листівки, вела розвідку, добувала медикаменти. Разом з Сергієм Тюленіним і Віктором Лук'янченком в грудні 1942 року брала участь у підпалі біржі праці, після чого повернулася в клуб, де співала для німецьких офіцерів, щоб відвернути їхню увагу від пожежі на біржі. Смілива операція молодогвардійців врятувала від відправлення в Німеччину близько двох тисяч юнаків і дівчат Краснодонського району. За завданням штабу Люба неодноразово їздила в Ворошиловград, Каменськ та інші населені пункти, здійснюючи зв'язок з партизанами.

Несподівано поліція заарештувала одного з членів підпільної групи як антинацистськи налаштованого, але, оскільки даних про його зв'язки з радянською розвідкою поліція не мала, незабаром він, з дозволу СД, був звільнений. Однак необережність цього члена групи ускладнила роботу Шевцової. У вересні 1942 року на квартиру, де зупинялася Шевцова, прийшли німці і поцікавилися, де вона проживає. Вона в цей час була у своїх рідних в Краснодоні. Приїхавши в Ворошиловград і дізнавшись про відвідування німців, вона покинула місто. З'являтися в Ворошиловграді було небезпечно, але вона ще кілька разів приїжджала в місто, намагаючись встановити зв'язок із керівником групи. Ризикуючи життям, Шевцова спробувала забрати рацію і вивезти її в Краснодон. Встановити зв'язок з керівниками групи їй так і не вдалося. Збереглася записка Шевцової до керівника групи, написана олівцем на клаптику нотного паперу:

«… Я була у вас, що, у вас погане становище? Але все одно має бути таким, як підлягає, цілим і збереженим. Якщо буде погано вам жити, то спробуйте пробратися до мене, у нас значно краще, а без мого дозволу нічого не робіть. Я, можливо, відвезу або віднесу весь потроху свій посаг. Якщо приїдете до мене, то моя адреса. міс. Краснодон, вул. Чкалова, N27»

Шевцова не знала, що в цей час її рація була знищена керівником групи.

8 січня 1943 року Любов Шевцова була заарештована краснодонською поліцією.

Гітлерівці давно розшукували її як радянську радистку, тому, прагнучи дізнатися від неї шифри і явки, мучили підпільницю особливо довго і жорстоко. Але вони нічого не досягли. 31 січня 1943 року Любов Шевцову разом з Дмитром Огурцовим, Семеном Остапенком та Віктором Субботіним під посиленим конвоєм доставили в окружну жандармерію в місто Ровеньки. 9 лютого, після тортур і знущань, їх розстріляли в Гримучому лісі на околиці міста.

Похована Любов Шевцова в братській могилі жертв нацизму в центрі міста Ровеньки у сквері імені «Молодої гвардії».

Нагороди Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 вересня 1943 року Шевцовій Любові Григорівні було присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Нагороджена орденом Леніна (13.09.1943) і медаллю.

Вшанування пам'яті Ім'ям Любові Шевцової названо вулиці і провулки в низці населених пунктів України і Росії.

У Луганську і Ровеньках встановлені її погруддя.

Посилання

Молодогрардійці — Любов Шевцова.

Література

Шевцова Любовь Григорьевна // Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — С. 769—770. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2. Жариков Л. Краснодонские страницы // Героини: очерки о женщинах — Героях Советского Союза / ред.-сост. Л. Ф. Торопов; предисл. Е. Кононенко. — Вып. 1. — М.: Политиздат, 1969. — 447 с. Вернеева С. А. А роль была назначена войной: повесть о Любе Шевцовой. — Донецк: Донбасс, 1989. — 165 с. Рябчиков С. В. Декодирование шифровки Любы Шевцовой, советской разведчицы и диверсантки, великой героини, одного из руководителей «Молодой Гвардии» // Ивановская И. И., Поснова М. В. (ред.) Инновационная траектория развития современной науки. Сборник статей II Международной научно-практической конференции, состоявшейся 19 дакабря 2023 г. в г. Петрозаводске. Петрозаводск: МЦНП «Новая Наука», 2023, с. 112—116.