Володи́мир Генна́дійович Дегтярьо́в (1 січня 1953, Одеса, УРСР — † 25 лютого 2004, Ужгород, Україна) — культурний і громадський діяч, музейник, філолог, куратор художніх виставок, директор Закарпатського обласного художнього музею ім. Й. Бокшая.
Життєпис
Народився 1 січня 1953 року в Одесі у родині військового лікаря та вчительки. Дитинство минуло на Закарпатті, де батько Геннадій Федорович Дегтярьов обіймав посаду головного лікаря в кількох санаторіях. З 1963 родина осіла в Ужгороді, тут Володимир провів решту життя.
Володимир Дегтярьов закінчив музичну школу по класу фортепіано, кафедру російської філології в УЖНУ. Володимир Дегтярьов був клавішником декількох гуртів 1970-х, у тому числі відомого на весь СРСР «Кольори Закарпаття».
Музейна справа
У 1977 році разом із дружиною Надією влаштувався на роботу в Закарпатський краєзнавчий музей на посаду молодшого наукового співробітника. Згодом перевівся в художній музей, який саме переїхав в окрему будівлю. Кілька років працював завідувачем фондів музею. Займався самоосвітою, відвідував курси у Москві та Ленінграді, підтримував зв'язки з музейниками СРСР. Вивчав особливості іконопису Західної України, був одним з найкращих експертів у цій галузі. Також досяг великої майстерності в мистецтві експозиції масштабних виставок і проектів.
У 1987 році, коли для музейної справи в країні були найскрутніші часи, став директором Закарпатського обласного художнього музеюЛюдмила Ортутай. Володимир Дегтярьов: «Про художній музей я написав би симфонію» . Ужгород. 1.06.2002. Окрім класичних виставок, першим почав організовувати міжнародні виставки, камерні концерти, театральні вистави, фестивалі мистецтв, конкурси, захисти дипломних робіт студентів Ужгородського коледжу мистецтв.
На межі 1980-х і 1990-х організовував виставки художників, які вважались незручними для радянської системи. Так, у 1990 відкрив першу з чотирьох персональних виставок Ференца Семана, відомого українського художника угорського походження, який на той час перебував у забутті. Активно підтримував молодих митців та відкривав нові імена широкій громадськості. На початку 1990-х організував серію виставок за участі контркультурних художників, які до того не мали змоги виставляти роботи на широкий загал.
Володимир Дегтярьов налагоджував культурні зв'язки і співпрацю з музеями європейських країн — Німеччини, Словаччини, Угорщини та інших. Популяризував закарпатське мистецтво на загальноукраїнському та міжнародному рівні після періоду закритих кордонів.
Був звільнений через сфальсифікований псевдо-політичний скандал Олександр Гаврош. За портрет Ющенка директора закарпатського музею знімають з роботи? Свобода пензля по-соціал-демократичному. «Старий замок»: газета. — 1998. — 4-11 верес. — с. 2. Наклепи у ЗМІ та звільнення з посади різко підкосили його здоров'я, загострилась хвороба і за півроку він пішов з життяОлександр Гаврош. Що криється за трагічною смертю ректора Ужгородського університету? . «Україна Молода». 06.01.2005.
Основні кураторські проекти 1990 — персональна виставка Ференца Семана 1991 — персональна виставка Клауса Хіппа 1991 — експозиція музею Колонії митців Дармштадта, міста-побратима Ужгорода
Вшанування пам'яті
8 квітня 2016 року іменем Володимира Дегтярьова названо вулицю в селі Минай Ужгородського району Закарпатської областіМоскаль перейменував площу в закарпатському селі на честь Енді Воргола . «Тиждень». 8.04.2016.
18 травня 2016 року Володимиру Дегтярьову встановлено меморіальну дошку в приміщенні Закарпатського обласного художнього музею ім. Й. Бокшая В Ужгороді увічнили пам'ять про видатного закарпатського музейника Володимира Дегтярьова (ФОТО) . «Закарпаття онлайн». 18.05.2016.
Див. також Закарпатський краєзнавчий музей
Примітки
Джерела Музей СССР: справочник. — М.: Экономика, 1990.