Аптекарський приказ — галузевий орган центрального управління Московського царства XVI – XVIII сторіч, який відав питаннями охорони здоров'я та аптечної справи. Заснований (утворений) за часів царя Івана Грозного, тимчасово не діяв під час польської інтервенції в Московію (подій смутного часу); відновлений 1620 р. Від 1706 р. називався Головною аптекою. В 1714 р. реорганізований в Канцелярію Головної аптеки, пізніше в Аптекарську канцелярію. У 1721 р. увійшов до складу новоутвореної Медичної канцелярії, на його основі утворена Московська медична контора.

Аптекарський приказ очолювався суддею (аптекарським боярином) з числа наближених до царя бояр, мав адміністративні та судові повноваження; проте, в часи свого існування Аптекарський приказ не був суто адміністративним органом, він виконував і інші функції, зокрема виготовлення ліків, надання медичної допомоги, заготівлю та координацію заготівлі лікарських трав та інших видів лікарської сировини, підготовку фахівців у сфері медицини та фармації (фармакології) тощо.

Функції та штатна чисельність Аптекарського приказу В основі діяльності Аптечного приказу, як і більшості інших приказів, лежав функціональний принципДив.: Гончаренко В. Д. Прикази // Юридична енциклопедія: В 6-ти тт. — Т. 5: П — С. — К., 2003. — С. 99.. І хоча чіткого розмежування компетенцій між приказами не було, предмети відання Аптекарського приказу дозволяють окреслити такі його функції: медичне обслуговування членів царської родини, Государевого двору, думних та московських чинів, осіб, підпорядкованих палацовим приказам, іноземців; прийом на службу та призначення у військо аптекарів та лікарів, організація і комплектування польових аптек; перевірка знань іноземних лікарів/аптекарів, які приїздили працювати в Росію. Допуск іноземних лікарів/аптекарів до роботи в Росії. Здійснення контролю діяльності іноземних лікарів/аптекарів, які працювали в Росії; здійснення протиепідемічних заходів; визначення придатності дворян до військової служби; забезпечення лікарською та фармацевтичною допомогою військ; проведення освідування хворих та скалічених (лікарської експертизи); організація збору, закупівлі та переробки лікарських трав та інших видів лікарської сировини. Організація належної роботи аптекарських садів та городів для вирощування лікарських рослин; підготовка лікарів в лікарській школі при Аптекарському приказі; нагляд за освітнім процесом в Аптекарському приказі; забезпечення стажування майбутніх лікарів у відомих фахівців; закупівля готових ліків, лікарських трав та інших видів лікарської сировини за кордоном та іншеДив.: Эскин Ю. М. Аптекарский приказ // Большая Российская энциклопедия: В 30-ти томах. Том 2: Анкилоз — Банка. — М.: Научное издательство «Большая Российская энциклопедия», 2005. ; Подольська Є. А. Аптекарський приказ // Фармацевтична енциклопедія / Голова ред. ради та автор передмови В. П. Черних. — 2-ге вид., переробл. і доповн. — К.: «МОРІОН», 2010. - 1632 с. ; Палкин Б. Н. Аптекарский приказ // Большая медицинская энциклопедия. Том 2: Антибиотики-Беккерель / Гл.ред. Б.В.Петровский. - 3-е изд. - М.: Советская энциклопедия, 1975. - 608 с. ; Бачило Е. В. История медицины. Шпаргалки. – М.: Эксмо, 2007. - 52 c. (21б).

Примітки

Література Подольська Є. А. Аптекарський приказ // Фармацевтична енциклопедія / Голова ред. ради та автор передмови В. П. Черних. — 2-ге вид., переробл. і доповн. — К.: «МОРІОН», 2010. - 1632 с. Палкин Б. Н. Аптекарский приказ // Большая медицинская энциклопедия. Том 2: Антибиотики-Беккерель / Гл.ред. Б.В.Петровский. - 3-е изд. - М.: Советская энциклопедия, 1975. - 608 с. Эскин Ю. М. Аптекарский приказ // Большая Российская энциклопедия: В 30-ти томах. Том 2: Анкилоз — Банка. — М.: Научное издательство «Большая Российская энциклопедия», 2005. Змеев Л. Ф. Первые аптеки в России. – М., 1887. Новомбергский Н. Я. Очерки по истории аптечного дела в до-Петровской Руси. — СПб., 1902. Соколовский М. К. Характер и значение деятельности Аптекарского приказа. – Спб., 1904. Лахтин М. Ю. Медицина и врачи в Московском государстве в допетровской Руси. – М., 1907. Леонтьев Д. А. Краткий исторический очерк аптечного дела в России. – СПб., 1910. Томашевский В. В. Аптекарский приказ в XVII веке. Дис. …канд. ист. наук. – Л., 1952. – 344 с. Мирский М. Б. Аптекарский приказ (К 410-летию государственного управления медицинскими делами в России) // Сов. здравоохранение. - 1991. - № 11. - С. 72 – 77. Новосельский А. А. Аптека XVII в. // Новосельский А. А. Исследования по истории эпохи феодализма. – М., 1994. – С. 197 – 217. Мирский М. Б. Очерки истории медицины в России XVI-XVIII вв. – Владикавказ: Госкомиздат РСД-А, 1995. — 172 с. Коротеева Н. Н. История фармации (XVI – начало ХХ вв.). – Курск: изд-во Курск.гос.тех.ун-та, 2006. – 303 с. Коротеева Н. Н. Становление и развитие аптечной службы в России в XVI – начале ХХ вв. Дис. ... док. ист. наук. – Курск, 2011. Печникова О. Г. Органы управления государственной медициной России с XVI до начала XIX вв.: правовое положение, структура, функции. Монография. - Абакан: Сервисный пункт, 2014. - 154 с. История здравоохранения дореволюционной России (конец XVI - начало XX в.) / под ред. Р. У. Хабриева. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2014. - 248 с. (також тут: История здравоохранения дореволюционной России (конец XVI - начало XX в.) / под ред. Р. У. Хабриева. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2014. - 248 с. )