Кряже́ва форте́ця (також Кряжевий редут, початкова Микитинська фортеця) — земляне фортифікаційне укріплення XVIII століття, розташоване в басейні річки Кінська, біля села Таврійське (колишнє Кірове / Жеребець) Запорізької області. Споруда закладалася як один із ключових об'єктів Нової Дніпровської лінії укріплень, однак через затоплення під час повені була перенесена, а на її початковому місці залишилися земляні редути.
Історія Зведення фортеці розпочалося у 1770 році в рамках будівництва Дніпровської лінії оборонних споруд, призначеної для захисту південних кордонів від нападів османсько-татарських військ за наказом імператриці Катерини II від 10 травня 1768 року. За початковим проєктом фортеця мала назву Микитинська (на честь генерал-фельдмаршала Нікіти Трубецького) і мала розташовуватися за 2,5 км від правого берега річки Кінські Води (Конка) поблизу впадіння притоки Жеребець.
Під час весняної повені новозведені земляні споруди були затоплені річковими водами. Через це у 1775—1776 роках будівництво Микитинської фортеці перенесли на вище, захищене від підтоплень місце — на правий берег Кінської в гирлі балки Долгачева (поблизу сучасного селища Зарічне).
Покинуті земляні вали первинного варіанта фортеці залишилися у вигляді окремого укріплення-редуту, який у середині XIX століття отримав назву Кряжева фортеця.
Після підписання Кючук-Кайнарджійського мирного договору (1774) та анексії Кримського ханства Російською імперією (1783) Дніпровська лінія втратила військово-стратегічне значення, а укріплення були залишені гарнізонами.
Сучасний стан Місце розташування Кряжевої фортеці зафіксоване на історичних картах, зокрема на «Плані новозаснованої Дніпровської лінії від річки Дніпро до Азовського моря» (1772) та на «Військово-топографічній карті Російської імперії» (1864), де об'єкт позначено умовним знаком редуту.
Серед залишків оборонної споруди виявлено п'ять бастіонних кутів, з яких на місцевості краще збереглися південно-західний, південно-східний та північно-західний. Відстань між залишками кутів бастіонів становить від 140 до 154 метрів, а вздовж оборонного периметра частково простежуються сліди земляного валу та сухого рову. Через багаторазове сільськогосподарське розорювання поля оборонні вали суттєво нівельовані, зокрема залишкова висота північно-східного бастіону складає лише близько 0,27 метра.
Станом на початок XXI століття більша частина території Кряжевої фортеці зазнає значного антропогенного впливу і систематично розорюється сільськогосподарською технікою, через що земляні вали сильно нівельовані та важко виділяються на місцевості. Об'єкт включено до переліку козацьких пам'яток Запорізької області.
Див. також Дніпровська лінія Олександрівська фортеця
Примітки