Інформаційне бюро Угорщини () — спецслужба Угорщини, що має провідну діяльність у сфері зовнішньої розвідки. Створена після революції 1989 р. зі створенням Угорської республіки, 1 березня 1990 р.. Поряд з іншими спецслужбами сучасної Угорщини, зовнішня розвідка спочатку була поставлена під сильний громадянський контроль. Закони про національну безпеку, які передбачають строгий цивільний контроль за діяльністю спецслужб Угорщини, були прийняті в 1995 році«Спецслужбы Венгрии» , сайт «Agentura.ru» .

Історія 17-20 лютого 1993 р. Угорщину відвідав директор Служби зовнішньої розвідки РФ Євген Примаков. За підсумками його візиту було відзначено, що «це перший крок у подоланні чотирирічної паузи у відносинах між спецслужбами Росії та Угорщини, що настала з ініціативи угорської сторони». За словами прес-секретаря, «співпраця спецслужб Угорщини та Росії може бути лише рівноправним і взаємовигідним і не буде засновано на ідеологічній основі, що спостерігалося раніше».

У грудні 2001 р. Будапешт відвідав керівник «Моссад» Ефраїм Халеві, який провів переговори з усіма керівниками спецслужб Угорщині — Управління захисту конституції, «громадянської» та військової розвідки. Офіційно було оголошено, що метою його візиту став обмін інформацією у зв'язку з терористичними акціями в США 2001 року і терактами в Ізраїлі.

Після приходу до влади в 2010 р. нинішній угорський прем'єр Віктор Орбан став одразу ж рішуче перебудовувати угорські спецслужби. 1 вересня 2012 р. був призначений куратором Інформаційного бюро, підпорядкованого безпосередньо прем'єр-міністрові, державний міністр при прем'єр-міністрі Янош Лазар. Керівником Інформаційного бюро у вересні 2012 р. став колишній військовий аташе Угорщини у Вашингтоні Іштван Пастор.

Завдання отримання і аналіз даних про зарубіжні країни чи організації, які можуть бути використані для забезпечення безпеки нації; виявлення загроз для суверенітету Угорщини, політичним, економічним або іншим суттєвим інтересам країни з боку іноземних розвідок; збір інформації про міжнародну організовану злочинність, терористичні організації, незаконну торгівлю наркотиками і зброєю, зброєю масового ураження і його компонентами, а також про матеріали й обладнання для їх виробництва; вивчення дій інших країн і організацій, що ставлять під загрозу економіку країни; виявлення та запобігання незаконному міжнародного обороту товарів і технологій військового та подвійного призначення; забезпечення безпеки об'єктів і заходів за участю представників угорської влади в зарубіжних країнах; керівництво і координація в загальнонаціональному масштабі діяльності у сфері криптографії; радіоелектронна розвідка.

Керівники 1990 р.: полковник Іштван Дерце 1990–1996 рр.: генерал-майор Кальман Кочіш 1996–1998 рр.: генерал-майор Йозеф Сас 1998–2002 рр.: генерал-майор Тібор Петьо45/1998. (X. 30.) ME hat. az IH főigazgatójának kinevezéséről. In.: Magyar Közlöny (MK) 1998/97. szám, 6087. o. 2002–2004 рр.: генерал-майор Йозеф Цукор45/2002. (VII. 17.) ME hat. az IH főigazgatójának kinevezéséről. In.: MK 2002/99. szám 5254. o.46/2004. (VII. 22.) ME hat. az IH főigazgatójának felmentéséről In.: MK 2004/103. szám 9540. o. 2004–2007 рр.: генерал-лейтенант Іштван Жохар 2007–2010 рр.: генерал-лейтенант Жолт Хетеші83/2007. (XII. 4.) ME hat. az IH főigazgatójának kinevezéséről. In.: MK 2007/167. szám 12597. o.69/2010. (VIII. 16.) ME hat. az IH főigazgatójának felmentéséről. In.: MK 2010/133. szám 22597. o. 2010 р. (16 серпня) — 2012 р. (13 вересня): генерал-лейтенант Тібор Петьо70/2010. (VIII. 16.) ME hat. az IH főigazgatói teendőinek ellátásával való megbízásról In.: MK 2010/133. szám 22597. o. 2012 р. (14 вересня) — 2018. (30. вересня): бригадний генерал Іштван Пастор110/2012. (IX. 14.) ME hat. az IH főigazgatójának kinevezéséről. In.: MK 2012/120. szám 20074. o. 2018. (1 жовтня) — 2020. (31 жовтня): Йозеф Цукор 2020. (1 листопада) — 2022. (15 липня): Жолт Бунфорд 2012. (16 липня) — до теперішнього часу: Кристиан Олаг

Примітки

Посилання Офіційний сайт (Információs Hivatal)