«Invictus» () — вірш англійського поета, видавця і критика Вільяма Ернеста Генлі. Написаний 1875 року, опублікований в 1888 році — без назви — у його першій збірці «Книга віршів» () у розділі «Життя та смерть (Відлуння)» ().
У ранніх передруках зустрічалася присвята «» () — Роберту Томасу Гамільтону Брюсу () (1846—1899), успішному шотландському торговцю борошном, пекарю та меценатуНаприклад:. Назву «Invictus» () додав редактор Артур Квіллер-Куч (), коли вірш увійшов до антології Oxford Book of English Verse. Літературне визнання Вільяма Ернеста Генлі майже цілком базується на цьому віршіUniversity of California Press http://www.jstor.org.www2.lib.ku.edu:2048/stable/3817033?seq=1.
Історія створення В 1875 році, через ускладнення після туберкульозу, потрібно було ампутувати одну ногу Генлі. Одразу ж після операції йому повідомили, що необхідно ампутувати й другу ногу. Однак, Генлі вирішив довіритися хірургу Джозефу Лістеру, якому вдалося врятувати кінцівку«Invictus analysis» . jreed.eshs.
Перебуваючи у лікарні, він написав поему, яка стала відома як «Invictus». Цей період його життя, а також важке дитинство, були основними джерелами натхнення для твору і відіграють основну роль для його розуміння"Biography of William Ernest Henley . Poetry Foundation.
Вплив Вінстон Черчилль перефразував останні два рядки у своїй промові перед Палатою громад 9 вересня 1941 року«Famous Quotations and Stories» . Winston Churchill.org.:
Цей вірш цитував іншим ув'язненим на Роббенайланд південноафриканський правозахисник Нельсон МанделаDaniels, Eddie (1998) There and back.
Рядок «скривавлений, але нескорений» () був використаний у заголовку статті «Дейлі міррор» про серію терористичних атак у громадському транспорті Лондона 7 липня 2005 року. Цей рядок також використав Лорд Пітер Вімзі у романі Дороті Лі Сейєрс «Хмари свідків» (), коли говорив про свою невдалу спробу зняти з брата звинувачення у вбивстві.
Аун Сан Су Чжі, політична діячка М'янми, лідерка опозиції, лауреатка Нобелівської премії миру (1991), стверджувала, що цей вірш надихнув її батька, Аун Сана, та його сучасників, боротися за незалежність, а також «надихнув інших борців в інших країнах в різний час».
Джеймс Бонд Стокдейл (), який був військовополоненим у Північній Кореї, згадував, що у в'язниці йому передав останній стовпчик вірша, написаний за допомогою екскрементів щурів на туалетному папері, Девід Гетчер ()..
Вірш також звучить у фільмі «Нескорений» (2000) та в грі Mass Effect 3. Масовий вбивця Тімоті Маквей, незадовго до страти, назвав цей вірш своєю передсмертною заявою.
У фільмі «Абсолютна влада» білі расисти цитують цей вірш.
Вірш перекладено українською мовою Маріанною Малиною (2008) та Іваном Блиндюком (2024).
Див. також
«Якщо…» Редьярда Кіплінга «Людина на арені» Теодора Рузвельта
Примітки