Багдадський вілаєт (осман.: , тур.: Bağdat Vilâyeti or Beylerbeyliği, араб.: «ولاية بغداد») — вілаєт (провінція) Османської імперії. Столиця — Багдад. Утворено в результаті реформування Багдадського еялету.
Історія У ході адміністративної реформи 1864 провінція стала вілаєтом, оскільки до цього іменувалася ейалетом. На початку 20-го століття мав площу 141 160 км².
Структура В XVII столітті розділена на округи, найважливіші з яких такі: Багдад Хіллі Зенгабад Ремахійе Дженгюле Джезавер
Населення Попередні підсумки першого Османського перепису 1885 (опубліковано в 1908) дали дані про населення до 850 000.Азии, A. H. Keane, стр. 460 Точність показників чисельності населення коливається від наближених до чисто гіпотетичний залежно від регіону, в якому вони були зібрані. більшість становили араби, частково курди та турки.
Економіка Основу становило землеробство, а також ремісництво. Багдадський вілаєт був провідним серед інших вілаєтів Месопотамії з вирощування пшениці, кукурудзи, проса, картоплі, овочів, бобових, фруктів та значним їх постачальником на внутрішній ринок Османської імперії та Персії.
Примітки