ЗемплінГерб комітату ЗемплінЗаснований (12 ст.)Скасований (1920 рік): за Тріанонським договоромАдміністративний центр (1910): Шаторальяуйхей.Населення (1910): 343194Площа (1910): 6282 км²Сьогоднішня приналежність: Словаччина, Угорщина, Україна.

Зе́мплін, Зе́мплінський коміт́ат (, , , , ) — історичний комітат (жупа) у північно-східній частині Угорського королівства, який межував з австрійським коронним краєм Королівство Галичини та Володимирії на півночі, Шарошським комітатом на заході, комітатами Сабольч і Боршод на півдні, Абауй-Торна на південному заході та Ужанським комітатом на сході.

Існував з XI століття до 1920 року, коли північна частина комітату перейшла до складу Чехословацької республіки (тепер Словаччина — див. Земплін).

Після утворення ЗУНР українська етнічна частина комітату повинна була увійти до її складу згідно з «Тимчасовим основним законом» від 13 листопада 1918 року.

Північна частина колишнього комітату збігається з територіями сучасних адміністративних округів Словаччини Гуменне, Вранов-над-Топльоу, Требішов, Михайлівці, Меджилабірці, Снина. Південна частина нині входить до складу Угорщини (медьє Боршод-Абауй-Земплен). Невелика частина колишнього комітату (околиці Чопа) була в червні 1945 приєднана до Закарпатської України.

Географія Площа комітату становила 6269 км² (1910).

Долини річок Бодрог, Горнад, Лаборець, Латориця, Ондава, Тиса, Топля.

Гірський масив Земплінске Врхи.

Центр Починаючи з XI століття, адміністративними центрами комітату були Земплінский Град, Блатни Поток, Сечовце і Шаторальяуйхей.

Повіти

Повіти (járás) Повіт Повітовий центрБодроґкєз КіраліхелмецГелзец ГелзецГомонна ГомоннаМезёлаборц МезьолаборцНадьміхай НадьміхайШарошпатак ШарошпатакШаторальяуйхей ШаторальяуйхейСеренч СеренчЗінна ЗіннаЗтропко ЗтропкоТокай ТокайВаранно ВаранноВільне місто (rendezett tanácsú város)Шаторальяуйхей

Населення Ще в 1830-ті роки на території Земплінського комітату проживало найчисельніше з усіх комітатів Угорського королівства українське населення — близько 100 тисяч осібКабузан В.М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год - Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 279 с..

Чисельність українців по роках в комітаті ЗемплінКабузан В.М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год - Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 135 с.,192 с. Рік Відсоток1720 56,1 %1782 41,8 %1795 42,7 %1810 41,8 %1820-ті 42,7 %1840-ві 36,0 %1857 29,4 %1900 10,6 %1910 11,4 %

У XVIII столітті в комітаті Земплін русинів-українців було тут ще більше — 1720 році : 56,1 %, 1782 : 41,8 %, а у 1795 : 42,7 %.Кабузан В.М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год - Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 135 с. Після переведення в 1791-1792 рр. початкових шкіл з української мови на угорську почалася шалена мадяризація.

Вже в XIX столітті кількість русинів-українців почала стрімко зменшуватись, у 1810 році: 41,8 %, 1820-ті : 42,7 %, 1840-ві : 36,0 %, а у 1857 : 29,4 %.Кабузан В.М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год - Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 192 с. Як ми бачимо більшу частину Земпліна заселювали русини-українці і тільки в середині XIX століття їх обійшли угорці.

В останній чверті XIX століття вже більша частина Земпліна була заселена словаками (північ) та угорцями (південь), менша, найпівнічніша (горішня), входила до складу української етнографічної території. Як видно з переписів населення Земплінського комітату за 1900, русинів було 34,831 (10,6 %), а в 1910 — 39,033 (11,4 %). Греко-католиків (які, без сумніву, були за походженням русинами-українцями) було, відповідно, 101,053 (30,8 %) та 103.118 (30,0 %). Таку різницю між офіційно визнаною кількістю русинів і греко-католиків можна пояснити потужною асиміляцією — словакизацією й особливо мадяризацією. Незначно зросла з 1900 до 1910 частка православних — з 127 до 189 осіб, що було пов'язано з поширенням москвофільства серед місцевого населення з відповідним наверненням з греко-католицизму на православ'я.

За останнім угорським переписом, населення становило 343.194 осіб (1910).

1900 Населення Земплінського комітату в 1900 нараховувало 327,993 тис. осіб і складалося з таких мовних спільнот:

Угорці: 174,107 (53,1 %) Словаки: 106,114 (32,4 %) Русини: 34,831 (10,6 %) Німці: 8,072 (2,5 %) Румуни: 144 (0,0 %) Хорвати: 44 (0,0 %) Серби: 1 (0,0 %) Інші або невідомо: 4680 (1,4 %)

За даними перепису 1900 року, населення комітату складалося з таких релігійних громад:

Католики: 123,967 (37,8 %) Греко-католики: 101,053 (30,8 %) Кальвіністи: 64,457 (19,7 %) Євреї: 31,533 (9,6 %) Лютерани: 6,807 (2,1 %) Православні: 127 (0,0 %) Унітарії: 20 (0,0 %) Інші або невідомо: 29 (0,0 %)

1910 Населення Земплінського комітата в 1910 нараховувало 343,194 тис. осіб і складалося з таких мовних спільнот:

Угорці: 193,794 (56,5 %) Словаки: 92,943 (27,1 %) Русини: 39,033 (11,4 %) Німці: 9,749 (2,8 %) Румуни: 209 (0,0 %) Хорвати: 49 (0,0 %) Серби: 7 (0,0 %) Інші або невідомо: 7410 (2,2 %)

За даними перепису 1910 року, населення комітату складалося з таких релігійних громад:

Католики: 132,395 (38,6 %) Греко-католики: 103,118 (30,0 %) Кальвіністи: 67,557 (19,7 %) Євреї: 33,041 (9,6 %) Лютерани: 6,822 (2,0 %) Православні: 189 (0,1 %) Унітарії: 30 (0,0 %) Інші або невідомо: 42 (0,0 %)

Примітки

Література

Посилання

Земплінскі Град Неофіційний сайт Земпліна