Юліан Костянтинович Ґуляк (або Гуляк, псевдо: «Марко», «Токар», «А-13», «Арпад», «Вир», «Шрам», 15 січня 1915, с. Жизномир, нині Чортківського району — 19 липня 1944, с. Стрілища Старі Бібрецького повіту (нині — Жидачівського району, Львівська область) — провідник юнацтва ОУН Бучацького повіту (з 1937Синенька Ореста. За рідний край, за нарід свій… — С. 19.), провідник ОУН Чортківської округи (09.1939 — осінь 1940), Тернопільської області (осінь 1940—1941), керівник організаційної референтури Крайового Проводу ОУН Західних Українських Земель (1941—1944).
Життєпис Дитинство та юність Народився 15 січня 1915 року с. Жизномир (нині Бучацького району, Тернопільська область, Україна) в селянській сім'ї. Батько загинув на початку Першої світової війни в Італії, залишивши сиротами трьох синів: Михайла (1910 р.н.), Володимира (1912 р.н.) і Юліана. Матір вдруге одружилася зі Степаном Гаврилюком і народила ще троє дітей: Ольга (1924 р.н.), Іван та Марія. Родина володіла 25-ма моргами поля і 5-ма — лісу.
Вступив до ОУНСиненька Ореста. За рідний край, за нарід свій… — С. 83. під час свого навчався у гімназії.Синенька Ореста. За рідний край, за нарід свій… — С. 23. Потім закінчив учительську семінарію у Заліщиках,Савак Б. Гуляк Юліан… — С. 433. працював учителем. Був активістом національного відродження с. Жизномир — членом Управи товариств «Просвіта», «Луг».
Боротьба в лавах ОУН Під час польської окупації став бучацьким повітовим провідником юнацтва, потім ОУН, згодом провідником ОУН Чортківської округи. На цьому посту заарештований і утримувався в польській тюрмі до початку Другої світової війни 1 вересня 1939 р.
З вересня 1939 до осені 1940 р. продовжував очолювати ОУН Чортківської округи. З 1940 по 1941 р. — провідник ОУН Тернопільської області.
Під час німецько-гітлерівської окупації (1941—1944 рр.) керував організаційною референтурою Крайового Проводу ОУН Західних Українських Земель. Займався також справою організації підпільної радіостанції «Афродіта». З наближенням фронту Юліан Гуляк з друзями заквартирував у с. Стріличі Старі Бібрецького повіту на Львівщині.
19 липня 1944 р. німецькі карателі обступили Стріличі Старі й почали облаву. Відстрілюючись, «Токар» і його друг «Моряк» — Ярослав Скасків (1922—1944 рр.), обласний провідник ОУН Львівщини, загинули.
19 вересня 1996 року тлінні останки Юліана Гуляка були перепоховані на цвинтарі в рідному селі Жизномир.
Сім'я Дружина — Теодозія з Підгайних, була його помічницею, застрелилась під час облави мдбістів, щоб не потрапити до лап карателів.Весна Х. Підгайна-Гуляк Теодозія Несторівна // Мали сина Юрія (за даними Н. Мизака, його звали АркадійМизак Н. За тебе, свята Україно. Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА: Книга четверта. — С. 138.), який помер у 1944 чи 1945 році, похований у селі Бишки.Синенька Ореста. За рідний край, за нарід свій… — С. 84.
Див. також † Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА †
Зауваги
Примітки
Джерела Мизак Н. За тебе, свята Україно. Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА: Книга четверта. — Чернівці : Букрек, 2004. — 400 с; іл. — ISBN 966-8500-41-5. Савак Б. Гуляк Юліан // Синенька О. За рідний край, за нарід свій . — Тернопіль : Воля, 2003. — 272 с. (8 с. вкл.) — С. 1920, 23, 19, 83—85. — ISBN 966-528-174-7.
Посилання Діячі ОУН та УПА загиблі в боротьбі з німцями Перша зв'язкова .