«Принц Ойген» ) — лінійний корабель типу «Вірібус Унітіс» військово-морських сил Австро-Угорщини. Названий на честь австрійського фельдмаршала XVII–XVIII ст. Євгена Савойського.

Історія створення Лінкор «Принц Ойген» був закладений 16 січня 1912 року на верфі «Stabilimento Tecnico Triestino» у Трієсті. Спущений на воду 30 листопада того ж року, вступив у стрій 8 липня 1914 року.

Історія служби З початком Першої світової війни лінкор «Принц Ойген» разом з однотипними «Вірібус Унітіс» та «Тегетгофф» був включений до складу 1-ї дивізії лінкорів (до неї ж після вступу у стрій увійшов і «Сент Іштван»).

7 серпня 1914 року кораблі виходили в море для прикриття можливого прориву крейсерів Гебен» та «Бреслау». Проте надалі більшу частину часу кораблі простояли в гавані Поли.

Після вступу Італії у війну на боці Антанти 24 травня 1915 року брав участь в обстрілі Анкони.

У липні 1918 року всі кораблі брали участь в атаці на патруль в протоці Отранто. «Вірібус Унітіс» та «Принц Ойген» вирушили з Поли 8 червня, а «Тегетгофф» та «Сент Іштван» - наступного дня. 10 червня біля острова Премуда друга група кораблів була помічена італійськими торпедними катерами MAS-15 і MAS-21. О 03:25 «Сент Іштван» отримав влучання двох 450-мм торпед з MAS-15 і о 06:05 перекинувся та затонув. Після цього операція була згорнута, і всі кораблі повернулись до Поли.

Після завершення війни Після завершення війни «Принц Ойген» за умовами Сен-Жерменського мирного договору був переданий Франції як репарація. Він прибув до Тулона 5 вересня 1920 року.

22 січня 1922 року затонув на мілководді в бухті Сен внаслідок випробування торпед. Згодом корабель був піднятий і використовувався як плавуча мішень. Потоплений 26 червня 1922 року вогнем французьких лінкорів південніше Тулона.

Див. також Prinz Eugen — важкий крейсер у складі Крігсмаріне. Отримав назву 1938 року, після аншлюсу, на знак спадковості військово-морських традицій Австро-Угорщини в Третьому Рейху .

Джерела Siegfried Breyer: Schlachtschiffe und Schlachtkreuzer 1905–1970. J. F. Lehmanns Verlag, München 1970, ISBN 3-88199-474-2. Anthony Preston, Randal Gray (Hrsg.): Conway's All the World Fighting Ships 1906–1921. Conway Maritime Press Ltd, London 1985, ISBN 0-85177-245-5. Wladimir Aichelburg: K.u.k. Flotte 1900–1918. Österreichische Staatsdruckerei, Wien 1998, ISBN 3-8132-0573-8. Richard Hough: Dreadnought. A History of the Modern Battleship. Verlag Periscope Publishing Ltd., Penzance 2003, ISBN 1-904381-11-1.

Посилання http://www.kuk-kriegsmarine.at/prinzeugen.htm