Гло́ткови́йСловник-онлайн (фаринга́льний) при́голосний — утворюється в глотці при зімкненні голосових зв'язок.
В українській мові фарингальним приголосним є [г], та його пом'якшений алофон [г ́]. При його вимові корінь язика відтягується назад і зближується із задньою стінкою глотки. Крізь цю щілину протискується повітря й утворює характерний для цього приголосного шум.
У позиції перед і, а також перед голосними заднього ряду в запозичених словах фонема /г/ реалізується в напівпом'якшеному алофоні [г'], наприклад: гість, гілка, гяур, гюйс.
В МФА представлені два глоткових приголосних, які типічні, наприклад для арабської мови:
Дзвінкий фарингальний фрикативний [] Глухий фарингальний фрикативний []
Дзвінкий фарингальний апроксимант (ع, []) звучить як «стиснуте» . Глухий фарингал (ح, []) схожий артикуляцією на звук «а», що вимовлений гучним шепотом.
Примітки
Джерела Сучасна українська літературна мова: Підручник / А. П. Грищенко, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ та ін.; За ред. А. П. Грищенка. 2-ге вид., перероб. і доповн. — К.: Вища школа., 1997. — 493 с.