Лист (у сучасному розумінні) — написаний чи надрукований на папері, або електронний допис, що звернений до деякої фізичної або юридичної особи (осіб). Існують також так звані відкриті листи (тобто, по суті, неприватні) — письмові звернення до певної громади, багатьох осіб.
Лист є культурним надбанням людства, передумовою якого було подолання неписьменності й який має за основу розвиток писемної мови. Його використання як засобу спілкування, вимагає вміння писати і читати (наприклад, як лист в наочно-графічному сприйнятті у сенсі писання, читання або використання письмового приладдя та письмових засобів — епістолярний стиль, риторика тощо).
В давнину, повідомлення (листи) доправляли зазвичай, пішки чи бігом, на конях, кораблями або голубиною поштою, а згодом автомобілями, літаками та залізничним транспортом, а в межах селищ — листоношами.
Історія
Численні археологічні дослідження свідчать, що листування існує з давніх-давен. У ході історії змінювалися носії, на яких писались листи. Це були кам'яні, дерев'яні, глиняні таблички, пальмове листя, папірус, вощені дощечки, пергамент і тільки згодом, з XV століття — папір.
Листи у вигляді заклеєного конверта почали використовувати у двадцятих роках XIX століття в Англії.
За тридцять років після того, 1837 року на розгляд парламенту Великої Британії було подано проєкт нової поштової реформи. Її автором був Роуленд Хілл. Згідно з проєктом спрощувалась і уніфікувалась система поштових тарифів, уводилась попередня оплата поштових відправлень шляхом наклеювання марок. 10 січня 1840 року поштова реформа набрала сили, а за шість місяців в обіг надійшла перша у с
У даний час (2020-і роки) під листом розуміють також повідомлення, створене та/або передане електронним способом (наприклад, з використанням електронної пошти) або за допомогою SMS мобільного телефону. Також вони можуть містити не лише допис, але і різні мультимедійні додатки (наприклад, зображення, відео- та аудіозаписи).
Водночас в цифрових листах, немає можливості подивитися на почерк знайомої або рідної людини та відчути настрій чи характер дописувача, тож до таких листів додають емодзі; а кому пощастило листуватися з чуттєвою ніжною дівчиною на папері, то можна було інколи серед літер, побачити наприклад засохлі слізки розлуки.
Види листів Розрізняють: приватні листи ділові листи (Службовий лист) За мотивом написання листи поділяються на: лист-відповідь лист-вітання лист-вибачення лист-нагадування лист-співчуття лист з подякою рекомендаційний лист
Зміст та структура листа Вгорі праворуч слід писати дату написання листа. Раніше в ділових листах дату ставили на початку листа, а в приватних — наприкінці. Тепер прийнято з неї починати в будь-якому випадку. Далі йде звертання до адресата і власне зміст самого листа. Починаючи листа, слід відступити 2-3 см від дати, залишаючи зліва абзац. У звертанні засвідчується ставлення до людини — повага, любов, службова залежність чи офіційність. Прикладами початку листа можуть бути наступні: Високоповажний пане Консуле! Вельмишановний пане Професоре! Високопреподобний Отче Докторе! Шановна редакціє! Дорогий друже Андрію! Мої дорогі батьки! Рідненька матусю! Моя люба сестричко! Мій незабутній друже! Моє серденько!
Після цього описується причина, що спонукала до написання листа. Якщо це лист-відповідь, то спочатку висловлюється подяка за лист, а лише після, дається відповідь.
Якщо лист пишуть до добре знайомих, товаришів, то найперше запитують про справи адресата, цікавляться його здоров'ям, здоров'ям найближчих йому людей, його працею й успіхами, а тоді вже повідомляють і про себе з належною скромністю, але не забуваючи обов'язково підкреслити також і власні заслуги та здобутки.
Ділові листи повинні мати чіткі вислови, бути стислими, якомога точно висловлювати суть справи і сенс причини написання (клопотання, запит тощо).
Етикет написання листа Етикет листування — це звичай, традиція, котра складалася впродовж років існування листування.
Писати лист (насамперед діловий) належить лише з одного боку аркуша паперу — зворот повинен залишатися чистим. Починати послання треба зі звертання та привітання. Завершуючи його, вказують адресу й число написання. Діловий лист повинен мати вихідний (канцелярський) номер.
Листи-поздоровлення посилаються заздалегідь, для того, щоб адресати отримали їх напередодні або у день свята. Виняток становить Новий рік — термін поздоровлень у цьому разі, може розтягнутись на весь перший тиждень опісля новорічної ночі.
Зазвичай у листах з великої літери пишуть всі особові й присвійні займенники, що стосуються особи адресата (Ти, Ви, Тебе, Тобі, Вам, Вас, Твій, Ваш, з Вами тощо), а також іменники, що є назвами найближчих родичів адресата («Ваша Мама», «Як здоров'я Твоєї Дружини?»).
Відповіді на листи дають відразу ж, або якнайбільше у термін до двох тижнів. Якщо відбулась затримка з відповіддю, то пишуть вибачення, можливо пояснивши причину затримки, і лише після цього беруться за основний зміст листа.
Цікавинки
В давнину, розмір листа зазвичай, відповідав статусу держави. Наприклад, в Кам'янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику зберігається лист (сувій) турецького султана Мегмеда IV, володаря найпотужнішої на ті часи держави — Османської імперії гетьману Б. Хмельницькому, розміром 1,4 х 0,6 метри. Дев'ятирічний султан (напевно з допомогою 24 річної матері-султани українського походження, яка згодом стала валіде і регентом — Хатідже Турхан, та візира) 1651 року, напередодні битви під Берестечком, звертається до гетьмана, як: «до одного з найбільших володарів над народами християнського віросповідання, козацького гетьмана», де повідомляє, що особисто просив кримського хана Ісляма III Ґерая допомагати Хмельницькому у боротьбі проти Польщі і що в дарунок, відправляє гетьману золототканий халат на знак приятельських стосунків.
Найбільшим-же листом у світі, є пергамент довжиною 10 і завширшки 7 метрів, відправлений перським шахом турецькому султану Сулейману Прекрасному у XVI столітті. Це послання зберігається в етнографічному музеї Анкари ()За даними сайту Кримської дирекції УДППС «Укрпошта» з посиланням на газету «Поштовий вісник». . Найменший лист має розміри 23 × 36 мм, його було виявлено 1983 року у Стокгольма. На листі, що пройшов всі етапи поштової обробки, є марка, використана для франкування відповідно до чинного тарифу і погашена штемпелем від 21 липня 1883 року. За «Книгою рекордів Гіннеса», найдорожчим листом у світі довгий час було послання Авраама Лінкольна, яке він написав 8 січня 1863 року та котре було адресоване генералу Джону Александру МакКлернанду () у Мемфіс (штат Теннессі), яке було продане за 748 000 доларів у Нью-Йорку на аукціоні Крістіз у 1991 році. Проте 3 квітня 2008 року, ще більшу суму — 3,4 млн доларів, було сплачено на аукціоні Сотбіс у Нью-Йорку за інший лист Лінкольна, який він написав 1864 року у відповідь на звернення 195 хлопчиків і дівчаток про скасування рабства.Інформація телекомпанії CNN від 3 квітня 2008 року.
В радянські часи, з 1950-х до 1990-х років в студіях звукозапису України, була послуга «звуковий лист», що записувався на гнучкій грамплатівці і надсилався адресату в пристосованому поштовому конверті з написами «Звуковий лист. Не згинати».Письма говорящие // Большой филателистический словарь / Н. И. Владинец, Л. И. Ильичёв, И. Я. Левитас, П. Ф. Мазур, И. Н. Меркулов, И. А. Моросанов, Ю. К. Мякота, С. А. Панасян, Ю. М. Рудников, М. Б. Слуцкий, В. А. Якобс; под общ. ред. Н. И. Владинца и В. А. Якобса. — М.: Радио и связь, 1988. — 320 с. — 40 000 экз. — ISBN 5-256-00175-2. Все ще знаходять листи згорнуті у трубочку та закорковані у пляшки, які відправлялися десятки років тому (кидалися у воду) і після довгих мандрів нарешті прибилися до берега.
Див. також Лист (поштове відправлення) Лист (офіційний) Конверт Епістологія
Примітки
Література Большой филателистический словарь / Под общ. ред. Н. И. Владинца и В. А. Якобса. — М.: Радио и связь, 1988. — 320 с. — ISBN 5-256-00175-2. (См. статьи, начинающиеся на Письма, а также Письменная корреспонденция, Письмоносец и Письмосортировочные машины.) Кнабе Г. С. Античное письмо // Древо познания — древо жизни / Г. С. Кнабе. — М.: РГГУ, 2006. — С. 502—525.
Филателистический словарь / Сост. О. Я. Басин. — М.: Связь, 1968. — 164 с. (См. Письмо, Письмоносец и Письмосортировочные машины.)
Посилання
Пересилання поштових відправлень Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» Закон України Про поштовий зв'язок Верховна Рада України; Закон від 04.10.2001 № 2759-III Информация на сайте Крымской дирекции УГППС «Укрпочта» : «По материалам почтовых изданий» «Из книги рекордов Гиннеса»