Базалі́я — селище в Україні, у Теофіпольській селищній територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Розташоване у верхів'ях річки Случі (притока Горині), за 30 км від залізничної станції Війтівці на лінії Гречани — Тернопіль, за 18 км на південь від Теофіполя.
Назва Єдина версія щодо походження назви містечка виводить її від імені засновника Базалії князя Василя Костянтина Острозького. Спершу містечко мало назву Базилея РуськаДмитро Вирський. Річпосполитська історіографія України (XV — середина XVII ст.). Частина 1, с.185 (Дмитро Вирський. Річпосполитська історіографія України (XV — середина XVII ст.). Частина 2 (додатки), с.43, від латиномовного варіанту імені Василь — Basilius), а вже згодом назва трансформувалася у сучасний варіант — Базалію.J. M. G. Wzmianka o Bazalii na Wołyniu // Ziemia. 1914. T. 5. № 27. S. 419—421 ; № 28. S. 435—436 . Процитовано 22.08.2011 Назва Базилія вживалася до кінця XVIII століття (в імператорському указі від року про розділ губерній на повіти повіт названо БазилійськимУказ № 17352 // Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Первое. 1649—1825 гг. Том 23 — Санкт-Петербург — 1830 — С. 727—728, а вже в указі від року щодо затвердження гербів повітових центрів нових губерній місто назване БазалієюУказ № 17435 // Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Первое. 1649—1825 гг. Том 23 — Санкт-Петербург — 1830 — С. 859—865).
Щодо сучасного наголосу назви селища, то існують дві різні тенденції — одна підтримується чинними словниками, інша є поширеною розмовною практикою серед мешканців селища. Сучасний орфографічний словник вказує наголос на передостанній склад — Базалі́я.Базалі́я — іменник жіночого роду Процитовано 22.08.2011 Однак мешканці самої Базалії і довколишніх сіл при розмові роблять наголос на другий склад — База́лія.
Географія + Відстані до найближчих міст і смтНас. пунктВідстань,км Теофіполь 18 Війтівці 29 Чорний Острів 36 Красилів 37 Волочиськ 42 Антоніни 43 Ланівці 46 Хмельницький 56 Сатанів 60 Старокостянтинів 72+
За геоморфологічним районуванням Базалія розмістилася на підвищеній лесовій частині Волині у Подільській височині.
Річка Случ, у верхів'ях якої розкинулася Базалія, бере свій витік біля села Слуцьке Теофіпольської громади, омиває селище з півдня і сходу. Історично Базалія розташована на двох пагорбах, оточених з двох боків вигином річки, а з третього — струмком. Підвищення рельєфу забезпечувало надійний візуальний зв'язок між двома частинами містечка і контроль над будь-якою його частиною і прилеглими територіями.Гідрографічний фактор в формуванні розпланувально-просторової моделі історичних міст Волині // Містобудування та територіальне планування. — 2005. — Вип. 22. — С. 196—205. Процитовано 22.08.2011
У межах Базалії в заплаві річки Случі і струмка, що в неї впадає, утворено три стави.
Екологічна ситуація Базалії характеризується як нормальна.Заставецький Т. Еколого-географічні проблеми розвитку міських поселень Хмельницької області // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Географія. — № 2. Частина 1. — 2004. — С.191-194. Процитовано 22.08.2011
Клімат у Базалії помірно-континентальний.
Історія Річ Посполита
Точна дата заснування містечка невідома. Вперше згадується в документі від 1574 року в зв'язку з суперечкою за ґрунти, на яких розташоване містечко, між Чолганськими і князями Острозькими. Обидві сторони дійшли згоди і Василь Костянтин Острозький назвав містечко власним іменем. Тоді базалійським війтом був Петро Лось .
На Базалію неодноразово нападали і спалювали татари, зокрема у 1576 і 1583 роках.
25 березня 1577 року князь Василь Костянтин Острозький надав містечку Базалії магдебурзьке право, а король Стефан Баторій підтвердив це надання 23 вересня 1578 року. Локаційним привілеєм у Базалії дозволено проводити чотири ярмарки на рік і щотижневі торги. Останні відбувалися у суботуЗаяць А. Є. До історії правової локації волинських міст XVI — першої половини XVII ст. // Архіви України. № 4-5. 2001 Процитовано 22.08.2011. Міщани зобов'язувалися ремонтувати, у разі пошкодження або стихійного лиха, та підтримувати міський став, греблю і млини «бо кожному вони потрібні». Під 1582 роком згадується в'язниця. У 1586 році зведено костел. Під 1597 і 1615 роками згадується Базалійський замок.
Станом на 1615 рік у Базалії вже було 11 вулиць. Найбільшими серед них були — Чаполовська, Війтівська, Спаська, Козлова. У місті нараховувалося близько 475 будинків, церква Святого Спаса, шпиталь і школа, ратуша, ринок на якому було 35 «крамничих комор». У місті мешкали 13 шляхетських родин. Працювали 25 ремісників. Основним заняттям мешканців було сільське господарство. В етнічній палітрі міста переважали українці, але були також поляки і євреї. Місто з трьох боків оточувала вода, з напільного боку було захищене ровом і валом. На валу розташовувався дерев'яний паркан з вісьмома вежами. До міста можна було потрапити через три брами. Місто володіло значною збройовою потугою.Андрій Заяць. Урбанізаційний процес на Волині в XVI — першій половині XVII ст. Львів 2003.Ірина Рибачок. Інвентар «Подільських» володінь Януша Острозького 1615 року як джерело до вивчення історії міст Процитовано 22.08.2011Атаманенко В., Рибачок І. Структура населення і типологія міст південно-східної Волині (за інвентарями 1615 та 1620 рр.) // Студії і матеріали з історії Волині, 2009. — Кременець — Тернопіль, 2009. — С. 74—85. Процитовано 22.08.2011
Містечко входило до Острозької ординації, відтак перейшло від Острозьких до Заславських, а потім до Санґушків.
Від 1750 року у власності Ігнатія Сапіги, після Кольбушівської трансакції (1753) — разом з волостю і зобов'язанням виставляти 33 вершників для захисту Вітчизни.Baliński M., Lipiński T. Starożytna Polska: pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym. — Warszawa, 1845. — Т. 2. — Cz. 2. — S. 919. . Центр Базалійської волості, у складі якої нараховувалося близько 30 сіл і хуторів. У межах Кременецького повіту Волинського воєводства.
Влітку 1764 року під Базалією відбулася битва між надвірними підрозділами віленського воєводи Карла Станіслава Радзивіла і російськими військами. Після запеклого опору оточені волинці через брак харчів здалися в полон, після чого всі були страчені росіянамиLeon Rzewuski. Kronika Podhorecka, 1706—1779. Kraków, 1860. S. 234. .
Російська імперія
Унаслідок другого поділу Речі Посполитої 1793 року частини Поділля і Волині були приєднані до Російської імперії. На приєднаній території було створено Ізяславське та Брацлавське намісництва (губернії) і Кам'янецьку область.
Указом сенату від року на території, що входила до Ізяславської та Брацлавської губерній і Кам'янецької області, було утворено Волинську, Подільську і Брацлавську губернії. У складі Подільської губернії був утворений, зокрема, Базилійський повіт.
1797 року згідно з новим адмінподілом територія повіту перейшла до складу Волинської губернії, повіт був ліквідований, а Базалія перетворена на позаштатне містечко, згодом ставши волосним центром у складі Старокостянтинівського повіту.
Від 30 січня 1847 року у власності Ігнатія Собєщанського, а згодом, як посаг за його дочкою Евеліною, ЛедухівськихWołyniak. Spis ważniejszych miejscowości w powiecie starokonstantynowskim na Wołyniu z 32 rycinami . Stary Konstantynów 1910. S. 11-22, 653-84. Kwartalnik historyczny. Т. 12. Lwów 1898. S. 614. .
Станом на кінець XIX століття в містечку було 370 дворів, у яких мешкало 2013 душ. Тут було дві православних церкви, костел, синагога, єврейський молитовний дім, училище, школа, 19 крамниць, поташний завод і винарня.
Національно-визвольні змагання
року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки.
18 липня 1918 року стався протигетьманський виступ, що охопив Базалію, Авратин і Теофіполь. Німецькі війська притримувалися нейтралітету, однак заарештували 14 шляхтичів з Теофіполя, щоб погамувати протестиКомарницький О. Містечка Південної Волині в контексті Української революції 1917—1920 рр. Процитовано 22.08.2011Zofia Kossak-Szczucka. Pożoga. Wspomnienie z Wołynia 1917—1919. Kraków 1923. S. 184. .
У червні 1919 року в Базалії і околицях відбувалися великі бої незначної Волинської групи Січових Стрільців і 7-ї Запорізької дивізії з переважаючими силами більшовиків. Осідок місцевих «вільних козаків»Олександр Удовиченко. Україна у війні за державність. Історія організації і бойових дій Українських Збройних Сил 1917—1921. Вінніпеґ, 1954. Процитовано 22.08.2011.
Після українсько-радянської війни 1917—1921 років разом з частиною території Волинської губернії Базалія опинилася в складі УСРР, яка 30 грудня 1922 року ввійшла до складу новоствореного Радянського Союзу.
Радянський період
З 7 березня 1923 року по 3 лютого 1931 року Базалія була центром Базалійського району, що входив до Шепетівської округи (до 1930), згодом — Бердичівської округи (1930), а після ліквідації округ був районом республіканського підпорядкування (1930—1931).
10 грудня 1924 року була прийнята постанова ВУЦВК і РНК УСРР «Про встановлення точного списку міст і містечок на Волині», яка затвердила список міст і селищ міського типу Волинської губернії. Базалія не потрапила ні до списку міст, ні до списку смт, таким чином утративши статус містечка.
З 3 лютого 1931 року по 13 лютого 1935 року Базалія входила до Теофіпольського району, який 1932 року ввійшов до складу новоствореної Вінницької області.
З 13 лютого 1935 року по 23 вересня 1959 року Базалія знову була районним центром (до 1937 року — у Вінницькій області, у 1937—1954 — Кам'янець-Подільській, у 1954—1959 — Хмельницькій).
У період Другої світової війни в селі розташовувалося гетто. У липні 1942 року євреїв з гетто було звезено до Манівців, де їх розстріляли.
27 липня 1957 року Базалію віднесено до категорії селищ міського типу.
23 вересня 1959 року були ліквідовані 8 районів Хмельницької області, у тому числі Базалійський. Базалія ввійшла до складу Мануїльського району.
Станом на 1959 рік у селищі були маслозавод, харчокомбінат, птахо-інкубаторна станція, міжколгоспна електростанція, РТС, середня школа, школа робітничої молоді, будинок культури, дві бібліотеки.Базалія // УРЕ, Том 1, 1-е видання
Указом Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року були ліквідовані ще 10 районів області, у тому числі Мануїльський. Базалія опинилася в складі Волочиського району.
За новим адміністративним поділом 8 грудня 1966 року Базалія ввійшла до відновленого Теофіпольського району.
Станом на 1974 рік у селищі знаходилися цегельний, хлібний заводи; комбінати: побутового обслуговування та комунальних підприємств; міжколгоспна племінна птахо-інкубаторна станція; тваринницький комплекс, відділення районного об'єднання «Сільгосптехніка», дві загальноосвітні школи, лікарня, поліклініка, будинок культури, дві бібліотеки.
Незалежна Україна З 24 серпня 1991 року Базалія в складі незалежної України.
26 січня 2024 року Базалія віднесена до селищ.
Герб
Герб Базалії був затверджений року імператорським указом № 17435. Російський геральдист П. П. фон Вінклер у своїй книзі «Гербы городовъ, губерній, областей и посадовъ Россійской Имперіи, внесенные въ полное собраніе законовъ съ 1649 по 1900 годъ» подає такий опис гербаГерб Базалії з описом з гербовника Павла фон Вінклера:
Влада З 2020 року Базалія входить до Теофіпольської селищної територіальної громади. Належить до Базалійського № 1 старостинського округу, до якого також входять села Борщівка та Василівка. Староста — Ткачук Катерина Василівна.Старости старостинських округів
Демографія
Від часу заснування в етнічному відношенні Базалія є українським містечком. На початку XVII століття тут зафіксована також незначна кількість мешканців польського і єврейського походження. Загалом на той час тут мешкало близько 3,5 тисяч мешканців.