Ге́ксаціа́нофера́т(III) ка́лію, або червона кров'яна сіль — комплексна сполука складу K3[Fe(CN)6]. Вважається отруйною.

Добування Добувають окисненням гексаціаноферату(II) калію за допомогою хлору або електролітично: 2K4[Fe(CN)6] + Cl2 = 2K3[Fe(CN)6] + 2KCl

Фізичні властивості Темно-червоні кристали, які при подрібненні (розтиранням) перетворюються на помаранчевий або жовтий порошок. Розчинні у воді, ацетоні; нерозчинні в етанолі. Водний розчин, так само як і порошок, має жовтий (зеленувато-жовтий — С.371.) колір.

Хімічні властивості Термічно нестійка сполука. На відміну від гексаціаноферату(II) калію, відносно легко гідролізує із виділенням ціаніду, тому є отруйною. [Fe(CN)6]3– + H2O = [Fe(CN)5(H2O)]2– + CN– Ймовірно, саме ця реакція приводить до зростання pH водного розчину цієї солі при освітленні його розсіяним денним світлом, внаслідок гідролізу: CN– + H2O ⇄ HCN + OH–

При подальшому поверненні розчину до темряви pH розчину знову знижується, тож ці процеси є оборотними.

З гарячою розведеною сульфатною кислотою виділяє ціанід водню, із концентрованою — монооксид вуглецю (як продукт гідролізу ціаніду до мурашиної кислоти та дегідратації останньої).

У водному розчині є окисником, в лужному середовищі дуже сильним: 3[Fe(CN)6]3– + Cr(OH) + 4OH– = 3[Fe(CN)6]4– + CrO + 4H2O Також окиснює W до WO, NH3 до N2 тощо.

Із солями заліза (II) утворює синій осад або колоїдний розчин (турнбулева синь): Fe2+ + [Fe(CN)6]3– = Fe3+ + [Fe(CN)6]4–, 4Fe3+ + 3[Fe(CN)6]4– = Fe4[Fe(CN)6]3↓ Сполука такої самої кристалічної будови утворюється при додаванні Fe3+ до розчину гексаціаноферату(II) калію — берлінська лазур. Варіюванням умов перебігу реакції можна отримати різноманітні подібні продукти, в тому числі розчинну берлінську лазур KFe[Fe(CN)6].

При взаємодії з розведеними кислотами виділяє дуже токсичну синильну кислоту:

Застосування Реагент для якісної реакції на Fe2+, якій не заважає наявність в розчині іонів Fe3+. Також для добування пігментів: після їхнього відкриття берлінська лазур (1704) та турнбулева синь (1840) тривалий час використовувалися як пігменти, в тому числі для чорнила.

Використовувався в фотографії як проявник та фіксаж для видалення срібла з кольорових позитивів та негативів у та складник фотоемульсії у ціанотипії.

Джерела

Примітки