Ратари, ратарії, ротарії, редарії, родарії, ретарії (; ; ; ) — назва західнослов'янського племені, що жило на південь від річки Пени, яка впадає в Одру біля самого її гирла та верхів'ями ріки Гавели. Назву введено в літературу Шафариком. За даними середньовічних хроністів їхньою столицею було місто Ретра зі святилищем Радегаста (вірували у Сварожича). Входили вони у племінний союз лютичів і були частиною племені укрів«Энциклопедическій лексикон», глав. ред. А. Шенин, типографія А. Плюшара, г. Санкт-Петербург, 1837 г., Том 9 (Вар-Вес), стр. 428, 430—431 . В IX — на початку X віку лютичі керувалися кня­зем ра­та­рів, пізніше — сходом знаті всіх пле­мен лютичів в Рет­рі У VI ст. ратари поселились разом з ободритами там, де сучасний Мекленбург. Вели війни з сакським королем Генріхом I Птахоловом. В 929 році ратари і глиняни виступили в битві під містом Лучин проти саксів і зазнали поразки. У 936 р. відбулося сакське вторгнення на територію ратарів на чолі з Оттоном I Великим. Навернулися у християнство в 983 році. Були завойовані Генріхом XII герцогом Баварії та Саксонії близько 1160 року. Після чого втрачаються всі їхні сліди. Про їх існування згадує Відукінд Корвайський. За часів Генріха II Святого їх місце розташування нанесене на картуFritze, Wolfgang H. (1982). «Beobachtungen zu Entstehung und Wesen des Lutizenbundes». In Kuchenbuch, Ludolf; Schich, Winfried (in German). Frühzeit zwischen Ostsee und Donau. Germania Slavica III. 6. Friedrich-Meinecke-Institut der Freien Universität Berlin. ISBN 3428051513. pp. 135—136. .

У 1127 р. північна частина землі з містом ратарів Димін потрапила під владу померанів, і відтоді стала частиною герцогства Західнопоморського (). А південні землі ратарів були завойовані в 1127–1170 роках Північною Маркою (пізніше Бранденбург), коли герцог Померанії Казімєж передав землі гавельберському костелу.

Див. також Укри Руги Руяни Полабська мова Полаби

Примітки

Джерело Коментар до Слов'янської хроніки Гельмольда // ГЕЛЬМОЛЬД, «СЛАВЯНСКАЯ ХРОНИКА» (CHRONICA SLAVORUM) Lutz Mohr: Die Schlacht bei Lenzen 929. Deutsche gegen Slawen. Herrmann J. Die Slawen in Deutsch­land. B., 1970 Lübke Ch. Powstanie i istota Zwiᶐzku Luciców // Chrześcijańskie korzenie / Red. S. Sterna-Wachowiak. Poznań, 1997 © Большая Российская Энциклопедия (БРЭ)

Посилання «Укри — предки українців?», Олег Гуцуляк, 2007 р., сайт «Народна правда»